Page 44 - 6832
P. 44

~     2
                         €
               t     Y  Y
            Область    в якій розташовані вектори вхідних величин, являє собою гіперплощину (на рис. 3.4
                                                                                                 ~
        показаний двомірний випадок). У цій же площині   відображається вектор регреії  Y   Мінімальній
                                                         ~
        відс  тані  між  векторами  спостережень  Y   і  гіперплощиною     відповідатиме  довжина
                                                                                            ~                ~
        перпендикуляра,  опущеного  із  кінця  цього  вектора  на  гіперплощину,  тобто    Y є  проекцією    Y на
                                                         ~     2
                                                             €
        область     і  квадрат  довжини  вектора  Q     Y   Y   буде  мінімальним.  Умова  ортогональнос  ті
                               ~                                                               ~
                                    €
                                                                                                              t
        різницевого вектора   Y   Y до гіперплощини F може бути записана у вигляді   X       t  ( YY  € )   0 де Х  –
        транспонована  матриця  вхідних  величин  (  по  відношенню  до  матриці  Х  в  ній  стовпці  й  рядки
        помінялися місцями). Одержуємо нормальне рівняння у матричній формі:
                                                                                  €
                                                                              X  t  X A   X  t ~           (3.2)
                                                                                        Y
                         t
            Матриця  Х Х=С  називається  інформаційною  матрицею.  Тоді  нормальне  рівняння  можна
        переписати у вигляді
                                                                                      ~
                                                                               €
                                                                             C A   X  t Y                  (3.3)
            і воно завжди має рішення.
            Дійсно,  для  матриці  Х,  яка  є  матрицею  плану  (кожен  рядок  показує  умови  проведення  і-го
        досліду), транспонована матриця буде:
                  X     X    ...  X
                   10    20        N 0
                  X     X    ...  X
                    11   21        N1
             X   ...   ...  ...  ...

                  X     X    ...  X
                    j 1   j 2      Nj
                  X     X    ...  X
                    n 1  2 n       Nn


            Інформаційна матриця в цьому випадку
                   N        N            N             N
                       2
                     x i0    x i  x i1    x i0 x ij    x i0 x in
                    i 1      i 1         i 1         i 1
                  N          N            N            N
                    x  x      x 2        x  x        x  x
             C       i  i1      il          i1  ij       i1  in
                   i 1        i 1        i 1         i 1

                  N         N             N             N
                   x i0 x in    x il  x in    x ij  x in    x in 2
                   i 1      i 1          i 1          i 1


            буде квадратною розмірністю (n+1)×(n+1).

             Для  визначення  вектора   оцінок  МНК  необхідно  вираз  (3.3)  домножити  зліва  на  отриману
                                                                                                                -1
                     -1
        матрицю  С .  Оскільки  матриця  С  квадратна,  то  її  можна  обернути.  Обернена  матриця  С
        називається коваріаційною (дисперсійною).
            Перепишемо вираз (3.3) таким чином:
                            ~
                  €
             C   1 C A   C   1 X  t Y
            Добуток оберненої матриці на пряму дає одиничну матрицю. У результаті одержимо вираз для
        вектора оцінок коефіцієнтів:
                                                                                 ~
                                                                       €
                                                                       A   C   1 X  t Y                   (3.4)
            Кожний коефіцієнт множинної регресії визначається з виразу:
                                                                            n     N
                                                                                    y
                                                                      a €        ~  x                    (3.5)
                                                                              C
                                                                        j       ij   i  iy
                                                                             j 1   i 1
                                         -1
            де С ij – елементи матриці С  .
                                                   -1
            Знаходження  варіаційної  матриці  С   при  значній  кількості  факторів  n  -складне  і  трудоємне
        завдання.  Якщо  при  перевірці  моделі  встановлено,  що  точність  апроксимації  мала,  то  все  треба
        починати спочатку, оскільки будь-яка добавка (значення) елементів у рівнянні прогресії відповідно
                                                                                                               43
   39   40   41   42   43   44   45   46   47   48   49