Page 15 - 6816
P. 15

–  теоретичного й практичного розуміння специфіки сучасного
                        етапу суспільного буття;
                     –  подолання  кризи  знеособленої  парадигми  буття  та  її
                        трансформації в особистісну;

                     –  розробки  програми  морального  й  духовного  оздоровлення
                        суспільства;
                     –  формування концепції громадянського суспільства;

                     –  осмислення  теоретичних  засад  трансформації  знеособленої
                        моделі навчально-виховного процесу в особистісну.
                     Пріоритет особистості в суспільстві є закономірним результатом
               розвитку філософської думки. Особистість як первоначало буття – це

               той  абсолют,  якого  свідомо  й  підсвідомо  прагне  людина.  З  одного
               боку,  особистісне  начало  є  внутрішньою  потребою  людини,  а

               з іншого, – умовою звільнення від диктату посередньої людини, яка
               нав’язала світові свої обмежені уявлення й матеріальні потреби.
                     Французькі  просвітителі,  Ґ. Геґель,  Л. Фоєрбах,  К. Маркс
               уважали,  що  людство  досягло  такого  рівня  розвитку,  що  здатне

               перебудувати  життя  за  законами  розуму.  Але  цього  не  відбулося.
               Чому? Відповідь на це питання є змістом монографії. Ознайомлення з
               монографією вимагатиме від читача звільнюватися від багатьох догм,

               що сформувалися під впливом знеособленого буття.
                     Особисто  для  автора  робота  над  монографією  була  формою
               духовного  зростання.  Дослідження  є  результатом  внутрішньої
               боротьби          з     власним         підсвідомим,          протистояння            тиску

               знеособленого радянського й пострадянського середовища, адептів
               знеособленої  парадигми,  які,  прикриваючись  ідеями  гуманізму,
               звинувачували автора в антигуманізмі його концепції.

                     Реалізація  викладених  у  монографії  ідей  потребувала
               відповідної  атмосфери.  Ідея  знаходила  підтримку  й  водночас
               зустрічала  опір.  Спонукав  до  написання  цієї  праці  ректор  Івано-
               Франківського  національного  технічного  університету,  академік,

               доктор технічних наук, професор Є. І. Крижанівський, за що йому
               красна подяка. Без його розуміння й підтримки цього дослідження
               не  було  б.  Дякую  за  підтримку  й  допомогу  голові  Івано-

               Франківського  об’єднання  ВУТ  «Просвіта»  ім.  Т. Шевченка
               С. В. Волковецькому,  родині  Я. В. Петріва,  директорові  Івано-
               Франківського            обласного         державного          центру        туризму         і

               краєзнавства  учнівської  молоді,  кандидату  педагогічних  наук
               М. Ю. Косилові,  директорові  фізико-технічного  ліцею,  кандидату


                                                             15
   10   11   12   13   14   15   16   17   18   19   20