Page 10 - 6816
P. 10

Проблема  первоначал  має  свою  історію,  але  їхній  зв’язок  з
            ідеєю  особистості  залишився  поза  увагою  філософів.  Змістовний
            обсяг запропонованої теми надзвичайно великий, тому в монографії
            досліджено  лише  взаємовпливи  первоначал  суспільного  буття  й

            людської  сутності.  З  позиції  метафізики  слід  зазначити,  що буття
            людини  виявилося  мандрівкою  без  карти,  маршруту,  компаса,
            плану,  провідників.  Уважаємо,  що  така  ситуація  є  закономірним

            результатом  розвитку  постмодерної  філософії,  яка  відмежувалася
            від дослідження  метафізичних  проблем,  проте  ще  в  античності
            філософія  прагнула  з’ясувати  підстави  буття  й  відшукати  його
            позачасові характеристики.

                  Дослідження  виявило,  що  в  сучасній  філософії  втрачено  ідею
            ступенів духовного розвитку людини, яка починає свою історію від

            індійської  і китайської  філософії  й  була  засадничою  до  епохи
            Просвітництва.  Ця  ідея  сприяла  формуванню  ідеалу  людини  й
            моральних цінностей. Але між поняттям і його втіленням завжди є
            не  лише  відмінності,  а  й  суперечності.  Християнство  багато

            зробило для осмислення принципу духовної ієрархії, але не змогло
            повною мірою організувати його втілення в життя. Цей принцип в
            епоху Просвітництва було остаточно спотворено, а під час Великої

            французької  революції  знищено.  Втрата  ідеї  духовної  ієрархії
            надзвичайно дорого вартувала не лише філософії, але й людству –
            загублено  духовні  й  моральні  орієнтири,  як  наслідок,  людство
            опинилося в стані антрополого-глобальної катастрофи.

                  Загальним  недоліком  праць  із  метафізики  є  те,  що  в  них
            не досліджено  органічний  зв’язок  первоначал  суспільного  буття
            з людськими якостями. Постмодерн закреслив останню реальність,

            яку  завжди  шукала  метафізика.  Усе  стало  видимістю  –  умовним.
            Уважаємо,  що  за  ідеєю  первоначал  як  останньою  реальністю
            прихована  ідея  особистості.  Явно  чи  неявно  класична  метафізика
            поєднувала  буття  з  людськими  якостями.  Особливо  яскраво  це

            виявилося  в  християнській  філософії,  що  знайшло  відбиття  у
            твердженні:  «Особистість  –  принцип  буття».  Отже,  класична
            філософська  думка  цілеспрямовано  й  наполегливо  шукала

            первоначало.
                  Життєдіяльність  суспільства  складається  із  знеособленого  й
            особистісного  начал.  Останнє  відіграє  в  людському  житті  роль

            первоначала, абсолюту. Ідея абсолюту виникає з прагнення розуму
            цілісно  охопити  буття,  що  є  безумовною  потребою  людського


                                                          10
   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15