Page 10 - 6816
P. 10
Проблема первоначал має свою історію, але їхній зв’язок з
ідеєю особистості залишився поза увагою філософів. Змістовний
обсяг запропонованої теми надзвичайно великий, тому в монографії
досліджено лише взаємовпливи первоначал суспільного буття й
людської сутності. З позиції метафізики слід зазначити, що буття
людини виявилося мандрівкою без карти, маршруту, компаса,
плану, провідників. Уважаємо, що така ситуація є закономірним
результатом розвитку постмодерної філософії, яка відмежувалася
від дослідження метафізичних проблем, проте ще в античності
філософія прагнула з’ясувати підстави буття й відшукати його
позачасові характеристики.
Дослідження виявило, що в сучасній філософії втрачено ідею
ступенів духовного розвитку людини, яка починає свою історію від
індійської і китайської філософії й була засадничою до епохи
Просвітництва. Ця ідея сприяла формуванню ідеалу людини й
моральних цінностей. Але між поняттям і його втіленням завжди є
не лише відмінності, а й суперечності. Християнство багато
зробило для осмислення принципу духовної ієрархії, але не змогло
повною мірою організувати його втілення в життя. Цей принцип в
епоху Просвітництва було остаточно спотворено, а під час Великої
французької революції знищено. Втрата ідеї духовної ієрархії
надзвичайно дорого вартувала не лише філософії, але й людству –
загублено духовні й моральні орієнтири, як наслідок, людство
опинилося в стані антрополого-глобальної катастрофи.
Загальним недоліком праць із метафізики є те, що в них
не досліджено органічний зв’язок первоначал суспільного буття
з людськими якостями. Постмодерн закреслив останню реальність,
яку завжди шукала метафізика. Усе стало видимістю – умовним.
Уважаємо, що за ідеєю первоначал як останньою реальністю
прихована ідея особистості. Явно чи неявно класична метафізика
поєднувала буття з людськими якостями. Особливо яскраво це
виявилося в християнській філософії, що знайшло відбиття у
твердженні: «Особистість – принцип буття». Отже, класична
філософська думка цілеспрямовано й наполегливо шукала
первоначало.
Життєдіяльність суспільства складається із знеособленого й
особистісного начал. Останнє відіграє в людському житті роль
первоначала, абсолюту. Ідея абсолюту виникає з прагнення розуму
цілісно охопити буття, що є безумовною потребою людського
10