Page 7 - 6816
P. 7

Будівничим України присвячую

                                                  ПЕРЕДМОВА


                   РОЛЬ ПЕРВОНАЧАЛ У ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ
                                                Й СУСПІЛЬСТВА


                     Актуальність  дослідження  первоначал  суспільного  буття
               зумовлено вичерпаністю стихійного розвитку людства. Кантівська,
               геґелівська,  марксистська,  комунікативна  концепції  розуму

               виявилися  нездатними  наблизити  людство  до  дійсно  гуманного,
               особистісного суспільства. Це змушує критично переосмислювати
               попередні  філософські  системи  й  шукати  нові  первоначала.

               Людська спільнота потребує не лише нової світоглядної орієнтації,
               але  й  суб’єкта,  який  би  став  її  втіленням.  Людство  й  українська
               спільнота  зокрема  опинилися  в  ситуації  історичного  виклику.

               Причина – невідповідність первоначал суспільного буття потребам
               збереження життя на планеті.
                     Первоначала  суспільного  буття  у  світовій,  російській  і

               українській філософії досліджували під такими поняттями: атман і
               брагман (індійська філософія), «мемра» (іудаїзм), логос (Геракліт),
               благо  (Платон),  форма  (Аристотель),  Єдине  (Плотин),  Бог,
               Абсолют (християнство, Д. Дебольський [170]), суспільний договір

               (Ж.-Ж. Руссо),           Абсолютна           Реальність         (М. Еліаде),        основа
               (М. Савєльєва,  М. Шкепу),  перша  реальність  (О. Халапсіс),
               самодетермінація,  тотальність  (В. Кізіма),  але  й  на  поч.  ХХI ст.

               їхній  філософський  зміст  залишається  невизначеним.  Значущість
               первоначал  для  розвитку  людської  спільноти  максимально  точно
               висловив  іспанський  філософ  Х. Ортега-і-Гассет:  усі  цивілізації
               гинули  від  недосконалості  їхніх  основ  [403,  с. 68].  Отже,

               первоначала  –  це  метафізичні  основи  суспільного  буття.
               Антрополого-глобальна  катастрофа  й  екзистенційний  вакуум,  що
               охопили людство, свідчать про те, що з попередження Х. Ортеги-і-

               Гассета  ані  філософи,  ані  політична  еліта  належних  висновків  не
               зробили, проте були важливі досягнення. Доволі чітку відповідь на
               висновки  Х. Ортеги-і-Гассета  дав  британський  філософ  й  історик

               А. Дж. Тойнбі  в  концепції  виклику-відгуку:  суспільства  й  навіть
               цивілізації деградують і гинуть, якщо еліта втрачає здатність бути
               спонукуваною інтересами суспільства й цілісно мислити. А. Тойнбі


                                                             7
   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12