Page 51 - 6811
P. 51
раметрів є їхня визначальна роль у формуванні доходу, одержу-
ваного інвестором.
Основною перевагою порівняльного підходу є та, що оціню-
вач орієнтується на фактичні ціни купівлі-продажу аналогічних
підприємств. У цьому разі ціна визначається ринком, оскільки
оцінювач обмежується тільки коригуваннями, що забезпечують
зіставлення аналога з оцінюваним об’єктом. При використанні
інших підходів оцінювач визначає вартість підприємства на ос-
нові розрахунків.
Порівняльний підхід базується на ретро-інформації і, отже,
відображає фактично досягнуті результати виробничо-фінансової
діяльності підприємства, тоді як доходний підхід орієнтований на
прогнози відносно майбутніх доходів. Іншою чеснотою порівня-
льного підходу є реальне віддзеркалення попиту і пропозиції на
даний об’єкт інвестування, оскільки ціна фактично досконалої
операції максимально ураховує ситуацію на ринку.
Разом із тим порівняльний підхід має ряд істотних недоліків,
що обмежують його використання в оцінній практиці.
По-перше, базою для розрахунку є досягнуті у минулому фі-
нансові результати. Отже, метод ігнорує перспективи розвитку
підприємства в майбутньому.
По-друге, порівняльний підхід можливий тільки за наявності
доступної різносторонньої фінансової інформації не тільки по оці-
нюваному підприємству, але і по великому числу схожих фірм, ві-
дібраних оцінювачем як аналоги. Отримання додаткової інформа-
ції від підприємств-аналогів є достатньо складним процесом.
По-третє, оцінювач має робити складні коригування, вносити
поправки в підсумкову величину і проміжні розрахунки, що вима-
гають серйозного обґрунтовування. Це пов’язано з тим, що на
практиці не існує абсолютно однакових підприємств. Тому оціню-
вач зобов’язаний виявити відмінності і визначити шляхи їхньої ні-
веляції в процесі визначення підсумкової величини вартості.
Отже, можливість застосування порівняльного підходу зале-
жить від наявності активного фінансового ринку, оскільки підхід
передбачає використання даних про фактично досконалі операції.
Друга умова – відвертість ринку або доступність фінансової ін-
формації, необхідної оцінювачу. Третьою необхідною умовою є
51