Page 51 - 6811
P. 51

раметрів є їхня визначальна роль у формуванні доходу, одержу-

                  ваного інвестором.
                        Основною перевагою порівняльного підходу є та, що оціню-
                  вач  орієнтується  на  фактичні  ціни  купівлі-продажу  аналогічних
                  підприємств.  У  цьому  разі  ціна  визначається  ринком,  оскільки

                  оцінювач  обмежується  тільки  коригуваннями,  що  забезпечують
                  зіставлення  аналога  з  оцінюваним  об’єктом.  При  використанні
                  інших  підходів  оцінювач  визначає  вартість  підприємства  на  ос-

                  нові розрахунків.
                        Порівняльний  підхід  базується  на  ретро-інформації  і,  отже,
                  відображає фактично досягнуті результати виробничо-фінансової

                  діяльності підприємства, тоді як доходний підхід орієнтований на
                  прогнози відносно майбутніх доходів. Іншою чеснотою порівня-
                  льного підходу є реальне віддзеркалення попиту і пропозиції на

                  даний  об’єкт  інвестування,  оскільки  ціна  фактично  досконалої
                  операції максимально ураховує ситуацію на ринку.
                        Разом із тим порівняльний підхід має ряд істотних недоліків,

                  що обмежують його використання в оцінній практиці.
                        По-перше, базою для розрахунку є досягнуті у минулому фі-
                  нансові  результати.  Отже,  метод  ігнорує  перспективи  розвитку

                  підприємства в майбутньому.
                        По-друге, порівняльний підхід можливий тільки за наявності
                  доступної різносторонньої фінансової інформації не тільки по оці-
                  нюваному підприємству, але і по великому числу схожих фірм, ві-
                  дібраних оцінювачем як аналоги. Отримання додаткової інформа-

                  ції від підприємств-аналогів є достатньо складним процесом.
                        По-третє, оцінювач має робити складні коригування, вносити
                  поправки в підсумкову величину і проміжні розрахунки, що вима-

                  гають  серйозного  обґрунтовування.  Це  пов’язано  з  тим,  що  на
                  практиці не існує абсолютно однакових підприємств. Тому оціню-
                  вач зобов’язаний виявити відмінності і визначити шляхи їхньої ні-

                  веляції в процесі визначення підсумкової величини вартості.
                        Отже, можливість застосування порівняльного підходу зале-
                  жить від наявності активного фінансового ринку, оскільки підхід

                  передбачає використання даних про фактично досконалі операції.
                  Друга  умова – відвертість ринку або доступність фінансової ін-
                  формації, необхідної  оцінювачу.  Третьою  необхідною  умовою  є


                                                             51
   46   47   48   49   50   51   52   53   54   55   56