Page 53 - 6811

коригування і збільшити попередню вартість на величину премії

за контроль.
Суть порівняльного підходу при визначенні вартості підпри-
ємства полягає в наступному:
– вибирається підприємство, аналогічне оцінюваному, яке

було недавно продане;
– розраховується співвідношення між ціною продажу і яким-
небудь фінансовим показником по підприємству-аналогу. Це

співвідношення називається мультиплікатором;
– помноживши величину мультиплікатора на той же базовий

фінансовий показник оцінюваної компанії, отримаємо її вартість.
Порівняльний підхід до оцінювання бізнесу передбачає, що
цінність активів визначається тим, за скільки вони можуть бути
продані за наявності достатньо сформованого фінансового ринку.

Іншими словами, для визначення найвірогіднішої величини вар-
тості оцінюваного підприємства (бізнесу) потрібно вибрати із за-
пропонованих методів, що представлені у таблиці 3.1.
Із загальної теорії порівняльного підходу об’єкт оцінювання

порівнюється з недавно проданими об’єктами-аналогами, які ви-
ступають у якості об’єктів порівняння. При цьому щоразу кори-
гування виробляються від об’єкта порівняння до об’єкта оціню-

вання, тобто за формулою:
РС  ЦП  К
о . о с . о , (3.1)

де РС – ринкова вартість об’єкта оцінювання;
о.о
ЦП – ціна продажу об’єкта порівняння;
о.с
К – коригування, яка йде зі знаком «плюс» в тому разі, якщо

об’єкт порівняння в чомусь поступається об’єкту оцінювання.

3.2. Основні принципи вибору підприємств-аналогів,
цінових мультиплікаторів

Порівняльний підхід до оцінювання бізнесу заснований на

використанні двох типів інформації:
– ринкова (цінова) інформація є даними про фактичні ціни ку-

півлі-продажу акцій, аналогічних з акціями оцінюваної компаній;

53