Page 121 - 6811

R = R + R , (7.1)
p
бр
де R – безризикова ставка;
бр
R – премія за ризик.
p
Коли оцінюються об’єкти інтелектуальної власності, премія
за ризик вибирається підвищеною, тому що вкладення в ці

об’єкти відрізняються великою ризикованістю.
Термін корисного застосування об’єкта інтелектуальної влас-
ності (n) оцінюється підприємством самостійно й залежить від
термінів старіння переданих знань (досвіду) і можливого розк-

риття їхньої конфіденційності.
При визначенні терміну дії договір на передачу ноу-хау в мі-
жнародній практиці прийнято вважати терміном, що дорівнює

п’ятьом рокам, а за окремими договорами він змінюється в межах
від двох до десяти років.
Вартість ділової репутації підприємства чи гудвілу визнача-
ється методом надлишкової рентабельності, який можна розгля-

дати як окремий випадок методу капіталізації. Оцінюють гудвіл
як складену процедуру оцінювання вартості підприємства зага-
лом. Виходять із того положення, що гудвіл — це ті нематеріаль-

ні активи, завдяки яким рентабельність власного капіталу підпри-
ємства перевищує середньогалузеву рентабельність. Розрахунки

здійснюють у такій послідовності:
1. Аналізують дані про результати діяльності підприємств галу-
зі, до якої відноситься дане підприємство, і обчислюють середнє по
галузі значення показника рентабельності власного капіталу (відно-

шення чистого прибутку до власного капіталу підприємства).
2. Визначають чистий прибуток підприємства при середньо-
галузевому рівні рентабельності, для чого середньогалузевий по-

казник рентабельності множать на власні засоби підприємства.
3. Визначають надлишковий прибуток; при цьому з фактич-
ного чистого прибутку віднімається чистий прибуток при серед-

ньогалузевій рентабельності.
4. Методом капіталізації, тобто розподілом надлишкового
прибутку на коефіцієнт капіталізації визначають вартість гудвілу.
Метод базується за таких умов: використання винаходу іншим
підприємством, що не володіє патентом на цей винахід, можливо

121