Page 123 - 6811

— переданий об’єкт відомий, але для освоєння необхідні до-

даткові дослідження й значні капіталовкладення – знижується на
40–60 %.
Вартість товарного знака С , як об’єкта промислової (інте-
тз
лектуальної) власності розраховують як частину прибутку від ре-

алізації продукції, захищеної товарним знаком, за формулою:

С = К  П , (7.5)
тз
рп
де С – вартість товарного знака, грн;
тз
К – коефіцієнт, що враховує характер виробництва продукції,
захищеної товарним знаком, визначають за такою шкалою: К = до
0,1 – індивідуальне виробництво; К = 0,1–0,22 – дрібносерійне

виробництво; К = 0,2–0,3 – серійне виробництво; К = 0,3–0,4 –
великосерійне виробництво; К = 0,4–0,5 – масове виробництво;
П – прибуток від реалізації продукції, захищеної товарним
рп
знаком:

П = Н  Q  Ц, (7.6)
рп
де Н – норма прибутку;
Q – обсяг реалізованої продукції за основний термін дії това-
рного знаку;
Ц – імовірна ціна одиниці продукції, захищеної товарним

знаком, грн.
У випадку неможливості точного визначення характеру ви-
робництва продукції, захищеної товарним знаком, коефіцієнт К

визначається експертним шляхом як:
К = П доп / П , (7.7)
рп
де П – додатковий прибуток, створюваний товарним знаком.
доп
Отже, існує цілий ряд нематеріальних активів, вартість яких

може бути оцінена тільки на основі витратного підходу. Методом
розрахунку кошторисних витрат визначають і враховують вар-
тість таких нематеріальних активів як цільові організаційні ви-

трати, вартість результатів, вартість промислових зразків, вар-
тість ліцензій на право займатися визначеними видами діяльнос-
ті. У такому разі вартість визначають як підсумок витрат за схе-

мою: витрати плюс прибуток.

123