Page 27 - 6809

унікальних систем «ПРОЕКТ» («ПРОЕКТ-1», «ПРОЕКТ-ЕС», «ПРОЕКТ-
МИМ», «ПРОЕКТ-МВК») та ін.
В.М. Глушков зробив великий внесок у розвиток АН України, будучи зх
1964 р. її віце-президентом. У 1997 р. Міжнародне комп’ютерне товариство
(ІЕЕЕ) присудило медаль «Піонер комп’ютерної техніки».

1.3. Автоматизація наукових досліджень і промислових об’єктів.
З 1960-х років починалася автоматизація наукових досліджень з
вимірювань і обробки отриманої інформації. Так, наприклад для термоядерного
лазерного реактора, розробленого академіком Н. Г. Басовим, результати
експерименту обробляли на ЕОМ за добу, а настроювання установки займало
півроку. Наявність керуючої машини «Днепр» з пристроями зв’язку з об’єктом
(ПЗО) дала змогу раніше за американців здійснити автоматизацію експерименту
в Академії наук УРСР (з Атлантичного океану).
Проектування і багатосерійне виробництво ЕОМ для керування
технологічними процесами (військового призначення) та енергетичним
об’єктами здійснювалося у Сєверодонецькому науково-технічному об’єднанні
«Імпульс». У 1963 р. запущено у серійне виробництво машину «Промінь»
(пам'ять на металізованих картках), пізніше «МИР-1». Її у 1967 р. на виставці у
Лондоні придбала найбільша американська фірма ІВМ. Це був перший і
останній випадок купівлі радянської ЕОМ. СРСР не входив до Міжнародного
патентного союзу і неможливо було займатися патентуванням і ліцензуванням.
У київському науково-виробничому об’єднанні «Квант» і київському НДІ
гідро приладів у 1960-1970 рр. розроблялися унікальні радіоелектронні, у тому
числі гідроакустичні, системи з використання ЕОМ, які забезпечили високий
технічний рівень засобів навігації, виявлення, керування для надводних і
підводних (у тому числі атомних) кораблів військово-морського флоту.
Тісне співробітництво харківського науково-виробничого об’єднання
«Хартрон», виробничого об’єднання «Київський радіозавод» і
дніпропетровського Південного машинобудівного заводу дало змогу розробити
і здійснити серійний випуск чотирьох поколінь ракетних комплексів з бортовим
ЕОМ, які забезпечили виконання багатьох оборонних програм і сприяли
встановленню стратегічного паритету в світі, що стало передумовою початку
процесу обмеження і скорочення ракетно-ядерної зброї.
Київське науково-виробниче об’єднання «Кристал» у 60-70-х роках
успішно впоралося з розробкою і серійним випуском перших у СРСР і Європі
великих інтегральних схем для калькуляторів та інших технічних засобів, які
використовували цифрову елементну базу. Заводи УРСР випускали близько
половини напівпровідникової продукції виробленої в СРСР.
Україна повністю забезпечувала себе кадрами фахівців у галузі
комп’ютерної техніки і мікроелектроніки і допомагала в підготовці фахівців
іншим республікам СРСР і ряду зарубіжних країн соцтабору. У Київському
політехнічному інституті, Київському університеті та багатьох інших
навчальних закладах України були створені факультети і кафедри з основних

27