Page 25 - 6809
P. 25

Розділ 2

                        ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В
                                                         УКРАЇНІ

                    1.1. Науковці першовідкривачі ЕОМ
                    Витоки  інформаційних  технологій  сягають  в  глиб  століть.  Спочатку  у
              країнах  Стародавнього  Сходу,  Греції,  Риму  (абак  –  рахівниця)  з’явилися
              найпростіші  пристрої  для  механізації  обчислень  і  логічних  дій  –  механічні
              обчислювальні пристрої. І лише в середині ХХ ст. були створені перші ЕОМ. На
              їх  базі  почала  бурхливо  розвиватися  інформатика,  яка  й  підготувала  появу
              комп’ютерів.  Поняття  «інформаційні  технології»,  «коп’ютерні  технології»
              з’явилося зовсім недавно. В Україні глибокі фундаментальні дослідження  в цій
              галузі  велися  в  ряді  інститутів  Академії  наук  УРСР,  в  багатьох  вузах
              Міністерства  освіти  й  науки,  у  галузевих  науково-дослідних  організаціях.
              Внесок України у становлення і розвиток комп’ютерної науки і техніки важко
              переоцінити. Однак, про роботи, які раніше вважалися секретними, знають лише
              окремі фахівці.
                     Перші  кроки  на  шляху  становлення  інформаційних  технологій  були
              зроблені в перші десятиліття ХХ ст. – 1914 р. Йдеться передусім про «машину
              логічного  мислення»  харківського  професора  Олександра  Миколайовича
              Щукарьова  (1864-1936).  Ще  у  1897  р.  професор  Харківського  університету
              Павло  Дмитрович  Хрущов  (1864-1909)  прочитав  для  професорсько-
              викладацького  складу  курс  лекцій  з  теорії  мислення  та  елементів  логіки.
              Мабуть, саме тоді у нього виникла думка повторити «логічне піаніно» - машину
              винайдену  у  1870  р.  англійським  математиком,  професором  Манчестерського
              університету  Вільямом  Стенлі  Джевонсом  (1835-1882).  Джевонс  не  надавав
              своєму  винаходу  практичного  значення.  «Логічне  піаніно»  використовувалося
              лише як навчальний прилад під час викладання курсу логіки. Судячи з усього,
              професор  П.  Д.    Хрущов,  що  відтворив  машину  Джевонса,  теж  хотів
              використовувати  її  як  навчальний  прилад  під  час  своїх  лекцій  з  логіки  та
              мислення.  Після  смерті  П.  Д.  Хрущова  його  вдова  передала  машину
              Харківському  університету.  Професор  О.  М.  Щукарьов  писав,  що  він  її
              «успадкував».  Головне  полягало  в  тому,  що  Щукарьов  бачив  у  машині  не
              звичайний  шкільний  посібник,  а  технічний  засіб  механізації  операцій
              пов’язаних  з  мисленням.  В  цьому  й  відмінність  від  машини  Паскаля,  яка
              виконувала        операції      додавання,       арифметичного          приладу       Лейбніца,
              логарифмічних лінійок і т. д.
                    Видатною подією стало досягнення українського фізика академіка Вадима
              Євгеновича  Лашкарьова (1903-1974), який експериментально  виявив  у 1941 р.
              так званий p-n перехід у напівпровідниках. Це фізичне явище було покладено в
              основу створеного транзистора – базового елемента ЕОМ.
                    У жовтні 1948 р. під керівництвом академіка Сергія Олексійовича Лебедєва
              (1902-1974)  розпочалася  розробка  Малої  електронної  лічильної  машини


                                                                                                             25
   20   21   22   23   24   25   26   27   28   29   30