Page 31 - 6809

2.2. Режими проведення навчальної роботи
Важливою особливістю електронного навчання є те, що його можна
проводити у двох режимах: синхронному й асинхронному. Синхронним
називають режим навчання, за якого учасники навчального процесу (студент–
викладач, студент–студент) працюють одночасно. Прикладом синхронного
режиму інформаційної взаємодії є телефонна розмова. При синхронному
навчанні учасники одночасно перебувають на лінії зв'язку, тому такий режим
взаємодії часто називають режимом on-line. Найпоширенішим способом
проведення навчання у синхронному режимі є відеоконференція.
Асинхронним називають режим навчання, при якому робота викладача й
студента може відбуватися в різний час. Студент працює з навчальними
матеріалами й проходить тестування рівня знань у будь-який зручний для нього
час, а викладач може аналізувати результати роботи студента в інший час.
Оскільки при цьому учасники навчального процесу не перебувають у прямому
комунікаційному зв'язку, такий режим називають off-line.
Асинхронний режим широко використовують при проведенні дистанційного
навчання. Такий вид навчання часто вибирають люди, вже зайняті в якійсь сфері
діяльності (напр., робота на виробництві, служба в армії). Вони мають
можливість навчатися тільки тоді, коли випадає вільний час. До того ж,
застосування асинхронного режиму розв'язує проблему взаємодії з викладачем
студентів, які перебувають у різних географічних точках зі значним часовим
зсувом.
При асинхронному навчанні викладач аналізує й оцінює роботу студента за
мірою опанування ним навчального матеріалу. Відповідно до результатів такого
контролю проводиться корегування навчально-пізнавальної діяльності студента.
При використанні такої технології студент сприймає навчання так, наче
викладач працює з ним індивідуально.
Істотно збільшує ефективність навчального процесу колективна робота
студентів і викладача. Вона організується викладачем при проведенні семінарів,
колоквіумів, конференцій. Найважливішим елементом колективної взаємодії є
активне обговорення навчального матеріалу за участі всіх студентів. У дискусії
студенти пропонують своє, часом несподіване, бачення предмету розгляду.
Деякі студенти можуть задавати питання, які в інших навіть не виникали.
Результатом такого різнобічного обговорення є глибше розуміння предмету
студентами, ніж при вивченні цього матеріалу лише на лекції. Крім того, під час
колективної роботи студенти отримують уявлення про порівняльну оцінку свого
рівня знань у групі. Це має стимулювати роботу студентів, що відстають в
навчанні. Індивідуальне й колективне навчання студентів проводиться як у
синхронному, так і в асинхронному режимах.

31