Page 56 - 6796
P. 56

ЛЕКЦІЯ 8
                  УСНЕ ДІЛОВЕ МОВЛЕННЯ. ВИДИ ТА ФОРМИ ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ

                8.1 Усне ділове мовлення

                   Живе     усне  переконливе  мовлення  –  важливий  засіб  багатоманітного  та
            різноспрямованого  впливу  на  слухача.  За  допомогою  усного  мовлення  спілкування  і  обмін
            думками  відбувається  безпосередньо.  В  усному  мовленні  вживається  побутова  й  діалектна
            лексика,  слова  розмовно-просторічного  характеру,  своєрідні  фразеологізми.  Синтаксична
            будова  усної  мови  характеризується  тим,  що  в  ній  здебільшого  вживаються  прості  речення,
            часто  –  неповні.  У  складних  реченнях  переважає  сурядність.  Зв’язок  речень  переважно
            безсполучниковий.  Рідко  вживаються  дієприкметникові  й  дієприслівникові  звороти.  За
            характером спілкування усне мовлення – діалогічне, має ряд лексичних особливостей. В усному
            мовленні  широко  використовуються  додаткові  засоби  висловлення:  інтонація,  жести,  що
            надають відтінок переконливості та емоційності. Звичайна сфера застосування усного мовлення
            – бесіда, розмова. Наприклад, ділова розмова – це своєрідний «дракон із чотирма головами», де:

                  перша голова відповідає за грамотність і правильність мовлення (мовний склад);

                  друга – завідує логікою і обмірковує доведення (логічний склад);

                  третя – думає про створення гарного психологічного клімату бесіди, про враження, що
                    справляє на оточуючих (психологічний склад);

                  четверта – керує нашою  мімікою, жестами, манерами (невербальний склад мови).

            При цьому тулуб дракона – це наш мозок, який контролює діяльність всіх чотирьох голів.

                Отже,  усне  ділове  мовлення  –  це  розмовно-літературне  мовлення,  що  наближається  до
            мовлення писемного. Як відомо, офіційно-діловий стиль, окрім писемної форми, реалізується
            також і в усній (ділові наради, публічні виступи, телефонне спілкування). Усне ділове мовлення
            передбачає  всілякі  способи  взаємодії  між  співрозмовниками  за  допомогою  вербальних
            (словесних) і невербальних (поза, жести, міміка, одяг, знаки, символи) засобів.

                   Одного неточного, невдало сказаного слова або хоча б погано вимовленого слова іноді
            досить,  щоб  зіпсувати  усе  враження.  За  висловом  французького  письменника  Ларошфуко,
            істинне красномовство полягає в тому, щоб сказати все, що треба, але не більше. Отже, багато
            говорити  і  багато  сказати  –  поняття  не  тотожні.  Неодмінною  умовою  успіху  є  дотримання
            загальних вимог, які визначають рівень культури усного ділового мовлення:

                •  точність  у формулюванні думки, недвозначність;

                •  логічність, послідовність;

                •  стислість;

                •  відповідність між змістом і мовними засобами;

                •  відповідність між мовними засобами та ситуацією спілкування;

                •  різноманітність мовних засобів;

                •  нешаблонність у побудові висловлювання;

                •  доречність;

              53
   51   52   53   54   55   56   57   58   59   60   61