Page 59 - 6796
P. 59

8.6 Закони спілкування (за Стерніним)

            1.     Закон  дзеркального  розвитку  спілкування:  співбесідники  у  процесі  спілкування
              імітують стиль один одного. Ця імітація відбувається, автоматично, підсвідомо. Наприклад,
              якщо співбесідник починає говорити голосно, інші учасники спілкування відчувають бажання
              підвищити голос. Цей закон впливає на тематику розмови, поставу.
              2.   Закон залежності ефективності спілкування від комунікативних зусиль: чим більше
              комунікативних зусиль затрачає адресант, тим вища ефективність його мовленнєвого впливу.
              3.   Закон прогресивного зростання нетерпіння слухачів: чим довше говорить  мовець, тим
              неуважніші  й  нетерплячіші  його  слухачі.  Ефективне  мовлення  повинне  бути  коротким  і
              тривати не довше 10 хвилн.
              4.   Закон зниження рівня інтелекту аудиторії зі збільшенням її чисельності: чим більше
              людей  слухає  промовця,  тим  нижчим  є  середній  рівень  інтелекту  аудиторії.  Це  так  званий
              ефект  натовпу:  в  натовпі  людина  гірше  мислить  логічно,  домінує  права  півкуля  головного
              мозку, яка відповідає за емоції. У натовпі знижується  критичність сприйняття, людина стає
              довірливішою і легше піддається впливам оточення. Найважче переконати одного слухача.
              5.   Закон  комунікативного  самозбереження.  Нова  ідея,  висловлена  співбесіднику,  як
              правило,  спершу  ним  піддається  сумніву,  навіть  відхиляється,  згодом  вона  може  бути
              схваленою.
              6.   Закон  ритму  спілкування:  співвідношення  говоріння  й  мовчання  в  мовленні  кожної
              людини – величина постійна (1:23). Ритм спілкування залежить від статі, віку, професії, існує
              й національна специфіка.
              7.   Закон довіри до зрозумілих висловлювань: чим простіше мовець висловлює свої думки,
              тим краще його розуміють і більше йому довіряють
              8.   Закон притягування критики:чим більше людина виділяється в оточенні, тим більше
              про неї лихословлять.
              9.   Закон  самовиникнення  інформації:  у  разі  дефіциту  інформації  в  певній  групі
              спілкування інформація самозароджується у вигляді чуток.
              10.  Закон прискореного поширення негативної інформації. Інформація негативного змісту
              має  тенденцію  до  швидкого  поширення, ніж  позитивна.  Позитивне  сприймають  за  норму  і
              перестають обговорювати.
              11.  Закон  спотворення  інформації.  Міра  спотворення  інформації  прямо  пропорційна
              кількості осіб, які її передають.
              12.  Закон емоційного зараження: особи, які перебувають в однаковому емоційному стані,
              прагнуть об’єднатися в групу і спілкуватися один з одним.
              13.  Закон  емоційного  пригнічування  логіки:  перебуваючи  в  емоційному  стані,  людина
              втрачає логічність і аргументованість мовлення. Домінує права півкуля головного мозку, яка
              відповідає  за  емоції,  а  ліва,  що  відповідає  за  логіку,  розуміння,  ніби  вимкнута.  Збуджену
              людину  логікою  не  переконати.  З  нею  слід  спілкуватися  спокійно,  демонстративно
              згоджуватися.

                   8.7 Вербальні та невербальні засоби спілкування

                   За матеріальним виражанням  спілкування має два види, які реалізуються здебільшого
              одночасно: вербальне (словесне) і невербальне (міміка, жести,  виражальні рухи тіла).
                   Науковими  дослідженнями,  зокрема,  доведено,  що  за  рахунок  невербальних  засобів
            відбувається  від  40  до  80%  комунікації  [1].  Причому  55%  повідомлень  сприймається  через
            вирази обличчя, позу, жести, а 38% — через інтонацію та модуляцію голосу За допомогою слів
            передається  лише  7    %  інформації,  стверджує  австралійський  дослідник  Алан  Піз  [2].
            Вербальні та невербальні засоби спілкування можуть підсилювати або ослаблювати взаємодію.
            Тому інтерпретувати ці сигнали потрібно не ізольовано, а в єдності з урахуванням контексту.



              56
   54   55   56   57   58   59   60   61   62   63   64