Page 47 - 6796
P. 47

моменту, ритму); більшість складних безсуфіксних слів (рукопису, трубопроводу); переважна
            більшість префіксальних іменників (випадку, вислову, заробітку, запису, прибутку); назви озер,
            гір, островів, півостровів, країн, областей: Чаду, Кіпру, Криту, Сибіру, Кавказу, Китаю.

                   У  низці  іменників  зміна  закінчення,  що  ґрунтована  на  протиставленні  конкретних
            іменників  та  абстрактних  іменників,  а  також  на  реалізації  іменниками  значення  сукупності,
            відбиває значення слова:

                   алмаза (коштовний камінь) – алмазу (мінерал)

                   акта (документ) – акту (дія)

                   апарата (прилад) – апарату (установа)

                   бала (одиниця виміру) – балу (святковий вечір)

                   блока (частина споруди, машини) – блоку (об’єднання держав)

                   бора (свердло) – бору (хімічний елемент)

                   вала (деталь машини) – валу (насип)

                   дзвона (інструмент) – дзвону (звук)

                   звука (термін: приголосного звука) – звуку (процес: не чути жодного звуку)

                   елемента (хімічного) – елементу (абстрактне поняття)

                   інструмента (одиничне) – інструменту (збірне)

                   каменя (одиничне) – каменю (збірне)

                   клина (предмет) – клину (просторове поняття)

                   корпуса (тулуб) – корпусу (абстрактне або частина будівлі)

                   оригінала (особа) – оригіналу (документ)

                   органа (частина тіла) – органу (установа)

                   папера (документ) – паперу (матеріал)

                   потяга (поїзд) – потягу (почуття)

                   пояса (предмет) – поясу (просторове поняття)

                   рахунка (документ) – рахунку (дія)

                   терміна (слово) – терміну (строк)

                   шаблона (пристрій, кресленик) – шаблону (зразок)

                   6.2.2 Кличний відмінок однини іменників

                   У звертаннях, що складаються з двох загальних назв, форму кличного відмінка має як
            перше слово, так і друге,  хоч друге слово може мати й форму називного відмінка: добродію
            бригадире (бригадир), пане лейтенанте (лейтенант).

                   У  звертаннях,  що  складаються  із  загальної  назви  та  імені,  форму  кличного  відмінка
            набуває як загальна назва, так і власне ім’я: брате Петре, колего Степане, пані Катерино, пане

              44
   42   43   44   45   46   47   48   49   50   51   52