Page 42 - 6796

відміну від термінів, професіоналізми не мають чіткого наукового визначення. Якщо терміни –
це, як правило, абстрактні поняття, то професіоналізми – конкретні.
Слова та словосполучення, притаманні мові працівників бурової: йти на забій –
готуватись до забою свердловини, митися – промивати свердловину, ганяти кінці –
виконувати спуско-підіймальні операції, готувати розчин – готувати рідину для промивання
свердловини; слова й словосполучення притаманні мові працівників банківсько-фінансової,
торговельної сфер: липовий баланс, зняти касу, прикинути баланс; професіоналізми
користувачів ПК: мама – материнська плата; клава – клавіатура; вінт – вінчестер;
професіоналізми музикантів: фанера – фонограма; розкрутити пісню – розрекламувати;
професіоналізми журналісті та друкарів: ляп – це помилка. Лише деякі з них часом входять у
нормативне вживання, наприклад: двірник – пристрій для очищення вітрового скла.

Професіоналізми здебільшого застосовують в усному неофіційному мовленні, у
писемній мові вживають у виданнях, призначених для фахівців (буклети, інструкції, поради).
Чим вищою буде мовна культура і більш організованим колектив, тим рідше з’являтимуться
професіоналізми, особливо в діловому мовленні.

5.4 Канцеляризми

Канцеляризми – слова й мовленнєві звороти, що позбавляють образності, емоційності та
індивідуального стилю, надають йому нейтрального, офіційного та шаблонного значення.
Відзначаються сухістю, безбарвністю, беземоційністю, словотвірною одноманітністю, часто
архаїчними кліше (мовними штампами) з переважанням багатокомпонентних іменних
конструкцій, безособово-предикативних форм (на -но) та ін., наприклад: формуляр,
розпорядження, вищезазначений, пояснювальна записка, взяти участь, поставити питання,
доводити до відома й под. Розрізняють доречне (традиційне) використання канцеляризмів в
офіційно-діловому стилі й недоречне – поза межами цього стилю (у розмовному, науково-
популярному, епістолярному, почасти в публіцистичному стилі), наприклад:

восени й узимку – в осінньо-зимовий період;
хвилюватися – переживати стан занепокоєння;

зголодніти – відчувати потребу в харчуванні.
Швидка відтворюваність канцеляризмів полегшує комунікативний процес. Але коли їх
використовують не в діловому спілкуванні, то за колоритом таке мовлення нагадує мову
возного – одного із героїв «Наталки Полтавки» І. Котляревського. У художньому (рідше –
публіцистичному) стилі свідоме використання автором канцеляризмів є стилістичним
прийомом, зазвичай – способом характеристики персонажа: «Поступок Петра, толико
усеїдний і без примісу ухищренія, подвигаєть мене на ніжеслідующеє…». Надуживання
канцеляризмами призводить до знеособлення, збіднення мови.

5.5 Синонімія, омонімія, паронімія – засоби точності мовлення

5.5.1 Синоніми, омоніми: складні випадки слововживання

Синоніми виникають у мові як одиниці, що підкреслюють новий відтінок у значенні
слова, тобто як точніша для нової ситуації спілкування назва відомого предмета. Декілька
синонімів, що мають одне спільне значення, називаються синонімічним рядом. Ряд має одне
стрижневе слово, що виражає найзагальніше значення й не має стилістичних відтінків.
Добираючи одне слово із синонімічного ряду, потрібно враховувати:

39