Page 22 - 6796
P. 22

ЛЕКЦІЯ 3
               СПЕЦИФІКА НАУКОВОГО СТИЛЮ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ
                          МОВИ. СТРУКТУРА ТА ОФОРМЛЕННЯ НАУКОВИХ ТЕКСТІВ

                  3.1 Науковий стиль

                   Сфера використання: наука, техніка, освіта.

                   Призначення:  повідомлення  про  результати  наукових  досліджень,  доведення  теорій,
            обґрунтування гіпотез, роз’яснення явищ, систематизація знань.

                   Ознаки:     інформативність,    понятійність,    предметність,    підкреслена    логічність,
            об’єктивність, узагальненість, аргументація, переконливість.


                   Мовні  засоби:  терміни  (гравітаційне  поле,  деформація  земної  кори,  аерофотознімки),
            цитати,  посилання,  складні  синтаксичні  конструкції,  повні  речення,  відсутність  того,  що  б
            вказувало  на  особу  автора,  емоційно-експресивних  засобів,  багатозначних  слів  тощо.  У
            реченнях багато іменників і відносних прикметників, мало дієслів, зокрема особових форм. З
            дієслівних  форм  часто  вживаються  безособові,  частими  також  є  неозначено-особові  речення.
            Наприклад:

                   Для  геодезичних  обчислень  беруть  правильну  математичну  поверхню  тіла,  найбільш
            близького  до  геоїда  –  еліпсоїд  обертання.  (неозначено-особове  речення,  терміни,  абстрактні
            іменники, тільки одне дієслово)

                   Підстилі:  власне  науковий  (призначений  для  фахівців),  науково-популярний
            (розрахований  на  масового  читача),  науково-навчальний  (використовується  з  навчальною
            метою).

                   Жанри:  дисертація,  монографія  (одноосібне  дослідження  вченого  з  якогось  питання),
            стаття, підручник, лекція, рецензія.

                  Приклади наукового стилю


                  1. Загалом, земну поверхню можна уявити як фігуру, утворену поверхнею морів і океанів,
            яка продовжена материками. Таку поверхню називають основною рівневою поверхнею. Рівнева
            поверхня перпендикулярна в кожній точці напряму сили тяжіння (прямовисній лінії). Тіло, яке
            утворює основна рівнева поверхня, називають геоїдом. [13,  с. 6].

                    2.     Студент обрав тему наукової роботи і, безперечно, у нього виникає запитання: «З
            чого  почати?»  Насамперед  потрібно  проконсультуватися  з  науковим  керівником  та
            спеціалістом у тій галузі знань, яку він буде вивчати. Вони нададуть йому фахову інформацію.
            Наступний  етап  –  бібліографічно-пошукова  робота  з  метою  збирання  і  вивчення  фактичного
            матеріалу,  формування  плану  дослідження.  Після  його  схвалення  науковим  керівником  і
            опрацювання необхідних джерел потрібно підготувати перший варіант тексту своєї праці. На
            що  варто  звернути  особливу  увагу?  Передусім  на наявність  у  роботі  джерельного  матеріалу,
            якого майже завжди буває недостатньо.






              19
   17   18   19   20   21   22   23   24   25   26   27