Page 98 - 6792

r
t  i відм  ( N  r) T 
T €  i1 , (3.13)
сер
r
де t i відм – наробіток до відмови і-го елемента;
r – кількість відмов за час випробовувань T.
У разі плану [N, U, T] кількість відмов r від Т невідома
заздалегідь і залежить від r(Т) – кількості випробовувань.
Наведена вище формула (3.13) справедлива тільки тоді, якщо
кількість відмов не рівна нулю (r>0).
Якщо при випробовуваннях не отримано жодної відмови
(r(Т)=0), то отримати точкову оцінку середнього наробітку до
відмови не можливо. У цьому разі можливо знайти тільки так
звану інтервальну оцінку показника надійності, а саме нижню
довірчу межу середнього наробітку до відмови.
Приклад. При експлуатації 100 верстатів-качалок мали місце 3
випадки відмов редукторів при наробітках 2000, 3000 і 4000
годин. Випробування перервані при досягненні часу 5000 годин.
Визначити середній наробіток до відмови редукторів
враховуючи, що їхній наробіток до відмови підлягає
експоненціальному закону розподілу:
r
 t iввід  (N  r )T
T € сер  1  i  ( 2000  3000  4000 )  ( 100  ) 3  5000  164667 год.
r 3
Якщо для умов того ж прикладу припустити, що відмови
редукторів підлягають нормальному закону розподілу, тоді
розрахувати T € сер можливо тільки з використанням методу
послідовного наближення (методу інтерполяції). При цьому
необхідно використати спеціальну таблицю, що наведена в ГОСТ
27503-81 (РД 50-690-89).

3.4 Показники безвідмовності відновлюваних об’єктів

Для відновлюваних об’єктів, якщо спостерігати за ними
протягом деякого часу, характерні проміжки часу 3-х видів:
1. Наробіток між 2-ма сусідніми відмовами t 1p, t 2p і т.д.
Довжина таких проміжків називається часом безвідмовної роботи
(рис. 3.5).

98