Page 94 - 6792

потрібно, щоб кількість відмов на кожному інтервалі
пропорційно зменшувалась із ростом наробітку t.
Наприклад. Якщо поставимо 100 виробів на випробування і
через інтервал t відмовлять 10 виробів, то на другому інтервалі
мають відмовити 9 виробів, на третьому – 8 виробів і так далі.
Типовий графік інтенсивності відмов залежно від наробітку
наведено на рис. 3.2.

Рисунок 3.2 – Типовий графік інтенсивності відмов
залежно від наробітку

Період припрацювання (1) не має бути досить довгим і не
малим і має бути обґрунтованим.
Для виробів, що мають період нормальної експлуатації (2), для
яких λ(t) = const, справедливий експоненціальний закон
розподілу випадкової величини наробітку до відмови, тобто
t
   ( t) dt
 t   t 
P(t) = e 0  e або F( t 1)  e . Знаючи інтенсивність відмов у
точці 1 можна обґрунтовано вибирати необхідний період заміни
виробу.
У третьому періоді експлуатація виробу не є бажаною, бо
стрімко зростає інтенсивність відмов.

94