Page 49 - 6792

б) оцінювання невідомих параметрів законів розподілу
величин, що вивчаються, а також оцінка самих законів розподілу
(щільності або функції розподілу);
в) вирівнювання експериментальних залежностей.
3. Прийняття рішень, рекомендацій та висновків на основі
аналізу статистичних даних.

2.2 Статистична сукупність.
Генеральна сукупність та вибірка

Нехай для дослідження закономірностей випадкового явища
проведено n дослідів, у результаті яких отримано ряд
спостережень х 1, х 2,…,х n. Необхідно обробити цей ряд
статистично. Для будь-якої статистичної обробки необхідно
спочатку побудувати математичну модель ряду спостережень,
тобто вказати які величини випадкові, які не випадкові, які
залежні, які незалежні і т.д.
Приклад. Наробіток прокладок при випробуваннях складав
відповідну статистичну сукупність:
х 1; х 2;. . . ;. . . ; х n
10 год; 12 год; ……9 год; 18 год.
Значення випадкових величин Х і(х 1, х 2,…,х n) є самі випадкові
величини, оскілько в одних і тих самих умовах досліду вони
можуть набувати різних значення.
Сукупність значень х 1, х 2,…,х n випадкові величини Х,
отриманих у результаті n дослідів називається простою
статистичною сукупністю.
Значення випадкової величини Х називається реалізацією
випадкової величини Х у цьому досліді і позначається х 1, х 2,…,х n.
При вимірюванні діаметра вала в одному перерізі отримаємо такі
значення: 19,987 см; 20,092 см; 19,997 см; 19,993 см.
Сам вал має один діаметр, але ми визначаємо похибку
приладу, при даному способі вимірювання. У цьому прикладі
випадкова величина є результат вимірювання діаметра в одному
перерізі вала мікрометром. Кожне із значень називається
реалізацією випадкової величини. Вся сукупність значень, яких
може набути випадкова величина Х 1, Х 2,…Х n називається
генеральною сукупністю. У цьому разі вибіркою називається

49