Page 207 - 6783

партій на три умовні групи: блок 1 – «Наш вибір – Леонід Кучма»

з гаслами за демократичний розвиток одночасно з політичною
стабільністю; блок 2 – об'єднання КПУ, СПУ, СелПУ, ПСПУ та ін.
під гаслами повернення до минулого; блок 3 – партії, що відстоювали

насамперед власні політичні інтереси, проголошували «шляхи
спасіння держави», займалися політичною саморекламою.
9. Етап реалізації політичних угод (зима 1999 – осінь 2000 рр.).
Проявився у реструктуризації парламенту, створенні парламентської

більшості, нового уряду, підготовці та проведенні референдуму.
10. Етап передвиборчий – 4. Характеризується намаганнями
запровадити пропорційну виборчу систему, прийняттям Закону України

«Про політичні партії», розмежуванням партій у їхньому ставленні
до «скандалу», порушень громадянських прав людини в Україні,
вбивства журналіста Г. Ґонгадзе, підготовкою до парламентських

виборів – 2002.
11. Етап передвиборчий – 5 (осінь 2004 р. – весна 2006 р.).
Запроваджено пропорційну виборчу систему.

Якщо впродовж 1991 – 2004 рр. керівники української держави
сприймали політичні партії як необхідний, але другорядний атрибут
політичної системи, в силу чого влада мала департизований характер
і формувалася переважно на позапартійних принципах, то в

результаті конституційних (політреформа) та законодавчих (новий
закон про вибори на пропорційній основі) змін партії ставали єдиним
механізмом формування парламенту та більшості органів місцевого

самоврядування, отримували максимальні можливості для реалізації
власних політичних програм на загальноукраїнському та місцевому
рівнях.
12. Етап формування в українському політикумі в результаті

парламентських виборів 2006 і 2007 років на пропорційній основі
нових «груп лідерів», двох найбільших партій / блоків, – Партії

регіонів (ПР) та Блоку Юлії Тимошенко (БЮТ) (весна 2006 – весна
2010 рр.), які разом зайняли 70 % (у 2006 р.) і понад 73 % (у 2007 р.)
депутатських мандатів від конституційного складу парламенту. Цей
період характеризується зростанням популярності БЮТ, падінням

рейтингу більшості лівих партій, відсутністю однієї чи кількох
партнерських політичних сил, що користувались би довірою
переважної більшості громадян.

13. Етап авторитарного правління В. Януковича (поч. 2010 р. –
поч. 2014 р.), який отримав майже необмежену владу в результаті

207