Page 210 - 6783
P. 210
ний і неоконсервативний центр, який зможе нейтралізувати ліву і
праву антиреформістські опозиції.
Отже, у кожній країні партійна система має свої особливості,
пов’язані з її соціально-економічним і політичним становищем,
історичним минулим, традиціями політичного життя тощо. Той чи
інший тип партійної системи значною мірою залежить від чинної в
країні виборчої системи і своєю чергою справляє на неї значний
вплив.
8.3. Політологія виділяє два основні шляхи завоювання та утримання
влади: насильство, диктатуру і демократичні вибори. Вибори – це
демократичний спосіб формування, періодичної чи позачергової зміни
персонального складу органів державної влади або підтвердження
повноважень на новий строк, процедура призначення посадових осіб
через вільне волевиявлення дієздатних осіб шляхом голосування за
кандидатів, висунутих відповідно до встановлених законом правил і
процедур. Вибори є сучасною, цивілізованою правовою формою
завоювання влади, зміни здійснюваного нею курсу.
Крім виборів, у суспільстві існують і інші способи формування
органів влади: насильницьке захоплення влади (революція, переворот),
успадкування влади (при монархічній формі правління), призначення
на посаду вищою посадовою особою. В умовах демократії вибори є
основною функцією політичної участі громадян, в якій реалізується
їхній вплив на формування політичних інститутів і процес
вироблення політичних рішень.
До основних функцій виборів можна віднести такі:
– артикуляція інтересів різних соціальних груп;
– мирне вирішення конфлікту між політичними акторами, що
претендують на владу;
– легітимація структур влади;
– політична соціалізація і мобілізація громадян.
Всі сучасні політичні режими використовують процедуру виборів
для легітимації влади, але не усі вони дозволяють відобразити
справжню волю народу. Тоталітарні й авторитарні режими
демонструють ситуацію, яку американські політологи Р. Таагепера і
М. Шугарт визначили як «вибір без вибору».
Ця практика може мати різні прояви:
– правляча партія висуває тільки одного кандидата на кожну
виборчу позицію (така практика існувала в СРСР до 1989 р., при
чому не вимагалося навіть заповнення бюлетеня, а сам незаповнений
210