Page 203 - 6783

перебуває в руках однієї політичної сили – найчастіше армії, котра

заявляє, що вона незалежна від партій і стоїть над ними;
– однопартійна система, яка виключає існування інших політичних

партій, крім правлячої.
У сучасній західній політології найчастіше розрізняють три основні
типи партійних систем: двопартійна система (біпартизм),

багатопартійна система й «система двох з половиною партій».
Розглянемо докладніше окремі типи партійних систем.
Багатопартійною є система, в якій більш ніж дві партії мають

змогу впливати на функціонування державних інститутів. Її
різновидами Дж. Сарторі вважає системи поміркованого й
поляризованого плюралізму, а також атомізовану партійну систему. Для
системи поміркованого плюралізму характерні представництво в

парламенті лише декількох партій, відсутність позасистемної
парламентської опозиції, тобто таких партій, які взагалі виступають
проти існуючої соціально-економічної й політичної системи. Уряд

формується однією партією або коаліцією партій, залежно від розподілу
між ними місць у парламенті. Партійні коаліції можуть бути як
стабільними, так і нестабільними, від чого залежить стабільність
уряду. Характерним прикладом стабільних партійних коаліцій є

Швейцарія, а нестабільних – Бельгія, Італія, Нідерланди, Фінляндія. У
парламентських республіках із нестабільними партійними коаліціями
уряди можуть змінюватись декілька разів за один термін повноважень

парламенту.
Систему поляризованого плюралізму характеризують присутність
позасистемних партій, гостре ідеологічне розмежування між партіями,

формування уряду партіями центру, наявність двополярної – зліва і
справа – деструктивної опозиції. Стабільність та ефективність
функціонування цієї системи залежать від міцності центристських

коаліцій. Загалом вона є менш стабільною, ніж система поміркованого
плюралізму. Системами поляризованого плюралізму в окремі роки
були, наприклад, партійні системи Італії і Франції.
Атомізована партійна система характеризується наявністю

багатьох, у тому числі й позасистемних, політичних партій, які не
мають значного впливу. У такій партійній системі уряд формується або
на основі широкої коаліції партій, або взагалі на позапартійній основі.

Така система характерна для перехідних суспільств, зокрема для
колишніх радянських республік та більшості країн Східної Європи.

203