Page 205 - 6783

структурами, підпорядковує їх собі. Такою партією була, наприклад,

Комуністична партія Радянського Союзу.
Проте однопартійна система не виключає існування й декількох

партій. Головне, що тільки за однією з них постійно закріплюється
(фактично чи юридично) роль правлячої партії. Існують фактично
однопартійні системи, замасковані під багатопартійність. У таких
системах правляча партія-гегемон визначає розвиток усього суспільного

життя, регламентує діяльність інших партій. Фактично однопартійними
були, наприклад, партійні системи в деяких колишніх
соціалістичних країнах Східної Європи, де, крім правлячих

комуністичних партій, існували й інші, але вони не справляли
відчутного впливу на політику.
Ще одним різновидом фактично однопартійної системи є система з

домінуючою партією, в якій за наявності декількох незалежних одна від
одної партій при владі постійно або майже постійно перебуває одна з
них. Прикладом може бути партійна система Японії, де Ліберально-

демократична партія була правлячою майже 40 років (до 1993 р.).
Протягом десятиліть у Швеції була правлячою Соціал-демократична
робітнича партія.
Для системи з домінуючою партією, крім відносно

довготривалого переважання однієї партії над іншими, характерні
також відсутність урядових коаліцій та існування малоефективної
опозиції з боку тих партій, які не беруть участі у формуванні уряду.

Оскільки в такій системі домінування однієї партії є результатом
згоди більшості виборців щодо здійснюваного партією курсу, то
систему з домінуючою партією називають іще системою партій

національної згоди.
Отже, у світі існують багатоманітні партійні системи. Той чи інший її
тип визначається конкретними економічними й соціально-політичними

умовами кожної країни. Немає однозначно негативних чи однозначно
позитивних типів партійних систем. Кожен із них має свої переваги й
недоліки. Віддаючи, наприклад, перевагу багатопартійності перед
однопартійністю, слід мати на увазі, що з першою пов'язана нестабільність,

багато часу за цієї системи забирає прийняття та реалізація соціально-
економічних програм і політичних рішень, мають місце гостра міжпартійна
боротьба, політиканство, демагогія, маніпулювання свідомістю мас. Навіть

стійка двопартійна система, яку називають іще досконалим біпартизмом,
не може бути бездоганною, бо за цієї системи дві політичні партії
фактично монополізують представництво на державному рівні всієї багато-

205