Page 206 - 6783
P. 206

манітності  соціальних  інтересів,  не  дають  можливості  нормально

           розвиватись іншим партіям.
                Однопартійна система позбавлена багатьох недоліків багатопартійної.

           Однак практично в  усіх країнах, незалежно  від соціально-економічного й
           політичного  режиму  і  ступеня  демократизму,  однопартійні  системи
           виявились  урешті-решт  нестійким  і  поступилися  місцем  різним
           багатопартійним системам.

                Становлення  партійної  системи  в  Україні.  Демократичні
           перетворення  в  пострадянський  період  сприяли  виникненню  в
           Україні  широкого  спектру  нових  найрізноманітніших  суспільно-

           політичних об'єднань, організацій, рухів.
                Можна          виділити        такі      етапи        у     розвитку          української
           багатопартійності:

                1.  Опозиційно-переддержавний.  Тривав  від  осені  1989  р.  до
           референдуму у грудні 1991 р. Було створено 12 партій, програми яких
           (крім  КПРС)  характеризувалися  загальною  декларативністю,  ідеєю

           незалежності, примату приватної власності.
                2. Лояльно-державний. Тривав з грудня 1991 р. до початку 1993 р.
           Це  період  першої  структуризації  партій,  прийняття  Закону  України
           «Про об’єднання громадян».

                3.  Етап  передвиборчий  –  1  (1993–1994  рр.).  Характеризується
           наданням    партіям    можливості    висувати  своїх  представників  канди-
           датами у депутати  при  збереженні  мажоритарної  виборчої системи.

                4.     Етап      партійної        трансформації.           Це      період       об'єднання
           малочисельних партій та появи нових, який тривав близько двох років
           і завершився прийняттям 28 червня 1996 р. Конституції України.
                5.  Етап  партійної  реструктуризації  (середина  1996  –

           середина  1997  рр.).  Характеризується  значним  зростанням  кількості
           партій,       партійною           реорганізацією            парламенту,           підготовкою
           законопроектів про партії та вибори.

                6.  Етап  передвиборчий  –  2  (осінь  1997  р.  –  весна  1998  р.).
           Сформовано  виборчі  блоки  партій,  визначено  ідеологію  більшості
           партій, сформовано партійні списки, партійні представники впливають

           на зміни у виборчому законі.
                7.  Етап  політичних  компромісів  (весна  –  осінь  1998  р.).
           Визначено  сфери  впливу  в  парламенті,  боротьба  за  лідерство  в

           комітетах Верховної Ради України, парламентські розколи.
                8.  Етап  передвиборчий  –  3  (осінь  1998  –  осінь  1999  рр.).
           Підготовка до виборів Президента України і пов'язаний із нею розкол


                                                          206
   201   202   203   204   205   206   207   208   209   210   211