Page 113 - 6774

Кількість пасажирів, призначених для перевезення протягом року,

може бути визначена за формулою

n
Q   K пас  , b
1
де K – чисельність жителів кожної з вікових груп населення; b –
пас

середня кількість поїздок одного жителя протягом року для кожної вікової

групи населення.

Якщо врахувати міське населення всіх міст (великих, середніх та малих),

то використання транспорту загального користування складе величину, близьку

до 550-600 поїздок на кожного міського жителя в рік.

Транспортна рухомість населення істотно зростає за умови збільшення

кількості жителів міста, що пояснюється розширенням міської території та

пропорційним зростанням середньої дальності поїздки. Цю залежність, ще в

30-ті роки ХХ ст. вперше описав відомий вчений-транспортник

Х. А. Зільберталь

l  a  b k  F ,
їп пл
де - довжина їзди пасажира, км;
їп

а та b – коефіцієнти, що визначаються за результатами
обстеження пасажиропотоків, як правило, вони приймають значення: а= 3,1

... 2,1 ; b= 25,0 ... 15,0;

k – коефіцієнт планувальної структури міста, приймає значення за
пл
радіальної структури – 1,4; за радіально-кільцевої – 0,9 та за прямокутного

планування – 1,0;

2
F – площа міста, км .
Для приблизних розрахунків можна використати формулу

l  2 . 1  . 0 17 F .
іп

Використовується воно в основному при проектуванні міст і сіл.

За тими ж результатами обстежень можна визначити наступні показники

транспортного процесі, які використовуються в різних розрахунках.

Середню відстань їздки пасажира можна визначити за звітними даними