Page 98 - 6770

Т  Т  Т  n
парт пз шт (5.5)
Т  Т  , n
або парт шт к (5.6)
де Т парт - час на виготовлення партії виробів.
Норма часу є базовим показником живої праці, на основі
якого розраховують інші норми, зокрема норму виробітку, яка є
зрозумілішою для робітника і зручною для визначення
виробничого завдання.
Норма виробітку - це обсяг робіт, який має виконати за
одиницю часу (годину, зміну тощо) один робітник або група
робітників відповідної чисельності та кваліфікації за певних
організаційно-технічних умов. Розраховується, як частка від
ділення тривалості робочого періоду на норму часу. Змінна
(денна) норма виробітку розраховується за формулою:
Т
Н  зм ,
в Н
ч (5.7)
де Н в - норма виробітку; Тзм - тривалість зміни; Н ч - норма
часу.
У тих виробництвах, де підготовчо-заключний час, а
також час на обслуговування робочого місця, технологічні
перерви, особисті потреби та відпочинок нормується в цілому
на зміну, норма виробітку розраховується за формулами:
Т  Т
Н  зм пз
в Т
шт (5.8)
Т  (Т  Т орм  Т воп  Т пт )
зм
пз
Н  ,
в t
або оп (5.9)
де t оп - норматив оперативного часу на операцію або одиницю
продукції (роботи), хв.
Між нормою часу і нормою виробітку існує обернена
залежність, тобто при зменшенні норми часу норма виробітку

98