Page 95 - 6770

Головна роль нормування праці полягає в установленні
об’єктивно-необхідної міри затрат живої праці для виконання
конкретної роботи. Норми праці становлять об’єктивну основу
раціональної організації праці та оперативного управління
виробництвом. Велике значення мають норми і в соціальному
плані як дієвий засіб забезпечення оптимального
співвідношення між мірою праці та мірою її оплати для
кожного працівника.
На підприємствах, де нормується праця всіх працюючих,
не може бути надлишку робочої сили, втрати робочого часу є
мінімальними, робітники краще освоюють раціональні трудові
прийоми, підвищують свою кваліфікацію.
Теоретично нормуванням можна охопити всі види робіт,
але головне при цьому, будуть вони якісними чи ні. Це
повністю залежить від ступеня їх обґрунтованості. Треба
розуміти, що тільки технічно обґрунтовані норми відповідають
умовам сучасного виробництва, сприяють зниженню
трудомісткості, зростанню продуктивності праці.
Затрати робочого часу поділяються на нормовані і
ненормовані. Нормовані затрати робочого часу включаються в
норму часу (затрати основного і допоміжного часу, часу на
обслуговування робочого місця, на відпочинок та особисті
потреби, часу регламентованих перерв та підготовчо-
завершального часу). Ненормовані затрати робочого часу є
безпосередніми втратами та в норму часу не включаються.
Проведення аналізу структури затрат робочого часу на основі
цієї класифікації дозволяє з’ясувати величину втрат та
нераціональне використання часу на робочому місці.

95