Page 51 - 6753

шкідливі компоненти, зокрема, зола, потрапляння якої в повітря та

ґрунти впливає негативним чином на навколишнє середовище.
Збитки завдані забрудненим повітрям населенню, житловим та
промисловим будівлям, врожайності сільськогосподарських культур

(особливо садовим деревам, лісам і паркам) складають декілька

мільярдів доларів в рік, а тому заходи по захисту повітряного

басейну від забруднень в цілому для економіки окремої держави не
можуть бути збитковими.

При спалюванні вугілля в котельних агрегатах (ТЕС, ТЕЦ,
промислових печах та котельнях) в атмосферу поступає велика

кількість токсичних речовин, до яких відносяться:
 тверді частинки – пил, зола, сажа;

 шкідливі гази – оксиди сірки (SO 2, SO 3); оксиди азоту (NO, NO 2);
оксиди вуглецю (СО, СO 2);

 оксиди деяких важких металів, що можуть знаходитись у вхідній
сировині.

Серед цих газових викидів найбільш небезпечним є оксид азоту,
причому деякі вчені [36] вважають, що в процесах спалювання палива

в котлах та інших пристроях утворюються лише оксиди азоту, а при
виході із димової труби вони досить швидко доокислюються до

діоксиду азоту. Інші дослідники [37] вважають, що лише 40-80%
оксиду азоту, який міститься в димових газах на виході з димової

труби переходить в діоксид азоту.
В різних країнах існують різні підходи до нормування оксидів

азоту. Так, на території бувшого СРСР в 90-х роках минулого століття
3
діяла максимально разова ГДК на рівні 0.085 мг/м , а на території
3
Японії діяла більш жорстка норма - 0.035 мг/м . В розвинутих
капіталістичних країнах при будівництві електростанцій не

враховувалось підсилення шкідливої дії спільної присутності в
атмосферному повітрі SO 2 та NO 2. Проте, дослідження, які проведені

деякими зарубіжними та вітчизняними дослідниками [38] показують,

що поєднання цих оксидів при концентраціях, рівних сумі ГДК,
посилюється шкідлива дія на живі організми.

51