Page 48 - 6753

згорання гази попадають в проточну частину газової турбіни, в якій

вони розширюються практично до атмосферного тиску тому, що
об’єм за газовою турбіною з’єднаний або димовою трубою, або з
теплообмінним апаратом, гідравлічний опір якого незначний. При

розширенні газів в газовій турбіні на її валу виникає певна

потужність, яка витрачається на привід повітряного компресора, а її
надлишок на привід ротора електрогенератора. Одна із характерних

особливостей ГТУ полягає в тому, що компресор потребує майже
половину потужності, яка виробляється турбіною. Якщо степінь

стиснення компресора П к = 16, а температура перед турбіною
Т с = 1400 °С = 1673 К, то температура за нею може бути, приблизно,

на рівні:

Таким чином, температура газів за ГТУ досить висока, і значна

кількість теплоти, отриманої при спалюванні палива, у прямому
розумінні, вилітає в димову трубу. Тому в автономному режимі

роботи ГТУ її коефіцієнт корисної дії досить низький.
Ситуація кардинальним чином змінюється при встановленні на

“вихлопі” ГТУ теплообмінника (регенератора, мереженого
підігрівника або котла - утилізатора для комбінованого циклу).

Значно простішою схемою генерації електричної енергії, яку в
тепловій енергетиці досить часто використовують на ТЕЦ, є

газотурбінна установка, що розкручується високотемпературним
газовим потоком, який отримується в камері згорання при спалюванні

газотурбінного палива. Блок-схема такого технологічного процесу
генерації електричної енергії приведена на рис. 1.8.

Рис.1.8. Блок-схема виробництва електроенергії з використанням
газової турбіни

48