Page 54 - 6753

[39] можна записати у вигляді:

m m 100 m
C n H m + (n + ) O 2 + (n + ) ( - N 2 ) = nCO 2 + H 2O +
4 4  2
O
2
m m 100
+ ( - 1) (n + ) O 2 +  (n + ) ( - 1) N 2, (1.7)
4 4 
O 2
де n, m – кількість атомів у молекулі певного вуглеводню;

 – об’ємна частка кисню в окислювачі, %.
O 2

Із виразу (1.7) витікає, що при згоранні будь-яких вуглеводнів С n
Н m на одну молекулу горючої компоненти утворюється n молекул

вуглекислоти СО 2 і m/2 молекул водяної пари Н 2О, які належать до
так званих парникових газів, збільшення концентрації яких впливає

на зміну теплової рівноваги на поверхні Землі. У місцях великої
концентрації водяної пари можуть бути суттєві зміни локального

мікроклімату.
У димових газах, крім того, можуть міститися продукти

неповного згорання у вигляді оксиду вуглецю СО, який в побуті

називають чадним газом, водню і незгорілих вуглеводнів С x, H y, O z,
серед яких своєю токсичністю виділяється формальдегід Н 2СО, який в
сотні разів перевищує токсичність СО.

Серед інших реакцій, які можуть відбуватися в зоні горіння, є

проміжні реакції, в результаті яких утворюється сажа, бенз(а)пірен, а
також може проходити дисоціація кисню, атоми якого

характеризуються підвищеною хімічною активністю, і при контакті з
інертними молекулами азоту та високих температурах, сприяють

утворенню термічного оксиду. Утворений, в результаті такої реакції,
активний атом азоту реагує з атомом кисню з утворенням додаткового

оксиду азоту і хімічно активного атомарного кисню. Таким чином,
утворюється досить значна кількість оксидів азоту, а концентрація

таких термічних оксидів залежить, в основному від температури в зоні
горіння.

Необхідно також зауважити, що в процесі спалювання як
газоподібного так і твердого та рідкого палива, за різними

механізмами утворюються оксиди сірки. Ці оксиди також належать до

54