Page 52 - 6753

В топкових камерах котлів та промислових печей, де максимальні
0
температури у факелі сягають 2100-2200 К, при наявності вільного
кисню проходять реакції синтезу оксидів азоту із атмосферного азоту
та кисню в атмосферному повітрі. При цьому обсяг оксидів азоту

пропорційно зростає із збільшенням температури в зоні горіння.

Токсичність всіх шкідливих речовин визначається гранично
допустимою концентрацією, яка може бути :максимально разовою і

середньодобовою. Крім того, в деяких ситуаціях використовується
таке поняття, як гранично допустимий викид, що представляє собою

такий валовий викид шкідливого компонента від окремого
одиночного джерела викиду, при якому завдяки існуючим умовам

розсіювання на межі санітарно-захисної зони забезпечується така
концентрація шкідливого компонента, яка не перевищує значення

ГДК. Для деяких продуктів згорання такі значення гранично
допустимих концентрацій приведені в таблиці 1.13.

Таблиця 1.13
ГДК продуктів згорання вугілля в повітрі населених пунктів

3
Концентрація (мг/м )
Шкідливий Клас
Максимально Середньо –
компонент небезпеки
разова добова
Пил вугільний 0,5 0,15 3
Сірчистий ангідрид 0,5 0,05 3
Оксид вуглецю 5,0 3,0 4
Діоксид азоту 0,085 0,04 2
Сажа 0,15 0,05 3

Значну кількість сірчистого ангідриду, що може утворитися в
процесі спалювання можна зменшити попереднім очищенням

кам’яного вугілля від сполук сірки, або зв’язуванням сірчистого
ангідриду за допомогою вапняку в разі спалювання вугілля у

киплячому шарі.
Серед приведених в таблиці 1.13 характеристик шкідливих

компонентів випливає, що найбільш небезпечним компонентом є
діоксид азоту. Зменшення кількості його викидів при збільшенні

потужності енергетичних блоків і вироблення енергії із аналогічної

52