Page 109 - 6745
P. 109

температурами ділянки патологічного вогнища і тканин, що його оточують. До
               якісних термографічних показників належать поява аномальних зон гіпер- або
               гіпотермії й порушення нормальної топографії судинного рисунка. Наприклад,

               у  разі  розвитку  злоякісних  процесів  у  більшості  випадків  визначають  зону
               гіпертермії       неправильної         форми,        з     нерівними        контурами         та

               гіперваскуляризацію ділянки патологічного вогнища з наявністю розширених,

               безладно  розташованих  судин.  Вищезгадані  градієнти  температур  становлять
               2°С й більше.
                    Тіло  людини  має  певну  температуру  завдяки  терморегуляції,  істотною
               частиною якої є теплообмін організму з навколишнім середовищем. Розглянемо

               деякі  особливості  такого  теплообміну,  припускаючи,  що  температура
               навколишнього  середовища  нижча  за  температуру  тіла  людини.  Теплообмін

               відбувається  за  допомогою  теплопровідності,  конвекції,  випаровування  і
               випромінювання  (поглинання).
                    Важко або навіть неможливо точно вказати розподіл кількості теплоти, що
               віддається,  між  перерахованими  процесами,  оскільки  воно  залежить  від

               багатьох чинників: стану організму (температура, емоційний стан, рухливість і
               т.д.), стану навколишнього середовища (температура,  вологість, рух повітря  і
               т.п.), одягу (матеріал, форма, колір, товщина).

                    Проте  можна  зробити  наближену  і  усереднену  оцінку  для  осіб,  що  не
               мають  особливого  фізичного  навантаження  і  що  проживають  в  умовах
               помірного клімату.

                    Оскільки  теплопровідність  повітря  мала,  то  цей  вид  тепловіддачі  дуже
               незначний.  Суттєвішою  є  конвекція,  вона  може  бути  не  тільки  звичайною,
               природною,  але  і  вимушеною,  при  якій  повітря  обдуває  нагріте  тіло.  Велику

               роль для зменшення конвекції  відіграє одяг. В умовах помірного клімату 15 -
               20%      тепловіддача       людини       здійснюється       конвекцією.       Випаровування
               відбувається  з  поверхні  шкіри  і  легенів,  при  цьому  має  місце  близько  30%
               тепловтрат.

                    Найбільша        частка     тепловтрат       (близько       50%)     витрачається        на
               випромінювання  в  зовнішнє  середовище  від  відкритих  частин  тіла  і  одягу.

               Основна  частина  цього  випромінювання  відноситься  до  інфрачервоного
               діапазону з довжиною хвилі від 4 до 50 мкм.
                    Якщо  роздягнена  людина,  поверхня  тіла  якого  має  температуру  T ,
                                                                                                              1
               знаходиться  в  кімнаті  з  температурою  T ,  то  його  втрати  випромінюванням
                                                                  0
               можуть  бути  обчислені  таким  чином.  Відповідно  до  формули  (3.6)  людина

                                                                                                        4
               випромінює зі всієї відкритої поверхні тіла площею  S  потужність  P                S T .
                                                                                                1      1
                    Одночасно  людина  поглинає  частину  випромінювання,  що  потрапляє  від
               предметів  кімнати,  стін,  стелі  і  т.  п.  Якби  поверхня  тіла  людини  мала
   104   105   106   107   108   109   110   111   112   113   114