Page 104 - 6745

Рисунок 2.3 – Схематичне зображення найпоширеніших артефактів, що
виникають під час УЗД

Загасання дає змогу краще розпізнавати об'єкти, що мають високу
щільність, зокрема каміння, звапнення кісток плода (відсутність звапнення у

певному віці плода є патологією). Завдяки тіні можна відрізнити щільні
гомогенні утвори від кістозних (рис. 2.3, в). Щоб запобігти виникненню
артефактів, зумовлених загасанням ультразвукового сигналу в м'яких тканинах,

використовують компенсацію потужності акустичного сигналу в часі, тобто
відлуння, що приходить до перетворювача пізніше і посилюється ним. Це надає
паренхіматозним органам (печінці, селезінці) гомогенної структури.

Компенсація потужності звуку зумовлює виникнення артефакту що має
назву акустичного посилення позаду об'єкта. Так, ділянки тканини, які
розташовані позаду кіст, жовчного і сечового міхурів, здаються більш
яскравими, ніж суміжні з ними (рис. 2.3, г). Це зумовлено тим, що під час

проходження через рідину сигнал практично не загасає. Комп'ютер підсилює
акустичний сигнал пропорційно тій його частині, що поглинається щільнішими
тканинами організму на цій самій глибині. Ефект посилення також є корисним

артефактом.
Зміна швидкості поширення звуку може призводити до виникнення
артефактів. Вони виникають внаслідок того, що комп'ютер будує зображення з

розрахунку постійної швидкості поширення звуку, що становить 1540 м/с.
Однак у рідині звук поширюється швидше, ніж у м'яких тканинах. Тому
зображення великих кіст видовжується. Об'єкти, що лежать поза ними,

проекційно змінюють місце. Наприклад, лінія діафрагми може здаватися
зламаною та більш віддаленою (рис. 2.3, е).