Page 111 - 6745
P. 111

Порівняно з іншими методами діагностики термографія має низку переваг,
               зокрема  вона  нешкідлива,  достатньо  інформативна,  проста  у  виконанні  й
               необтяжлива для пацієнта. Дослідження можна повторювати багато разів.

                    Недоліком термографії можна вважати високий відсоток псевдопозитивних
               і псевдонегативних результатів.



                    3.2 Безконтактна (дистанційна) термографія
                     Суть  методу  полягає  в  тому,  що  теплове  випромінювання,  що
               поширюється  з  поверхні  тіла,  уловлюється  на  відстані  системою  дзеркал,  які
               спрямовують  інфрачервоні  промені  до  детектора.  Детектор  являє  собою

               невеликий  кристал  (від  0,3  х  0,3  мм  до  0,5  х  0,5  мм),  який  під  впливом
               інфрачервоних  променів  змінює  свою  електропровідність.  У  цьому  разі  в

               детекторі  виникають  електричні  сигнали,  які  багаторазово  посилюються  й
               відтворюються  на  екрані  електропроменевої  трубки  або  на  електрохімічному
               папері (за допомогою спеціального записуючого пристрою). Детектор протягом
               будь-якого короткого терміну «бачить» невелику точку шкіри. Для отримання

               зображення більшої ділянки тіла, використовують принцип сканування (В. Я.
               Мазурін,  1984).  За  допомогою  телетермографії  можна  виявити  різницю
               температури  в  межах  0,1  -  0,01  °С.  Визначивши  величину  температурних

               градієнтів, можна зробити висновки щодо наявності й характеру патологічного
               процесу.
                    Медичні  діагностичні  прилади,  що  працюють  за  принципом  оптико-

               механічного  сканування  і  сприймають  та  реєструють  природне  теплове
               випромінювання  тіла  у  невидимій  інфрачервоній  ділянці  спектра,  називають
               термографами  або  тепловізорами.  Термографічна  апаратура  пройшла  низку

               етапів  опрацьовування  й  удосконалення,  пов'язаних  як  з  підвищенням
               технічних та експлуатаційних вимог до неї, так і з розвитком технічних засобів
               й  елементної  бази  (Р.  Н.  Иванова,  1980).  На  початковому  етапі  розвитку
               термографії  було  створено  термографи  «Рубін-1»  (СРСР),  "Янтар"  (СРСР),

               "Термоскан"  (США),  "Піроскан"  (Англія)  та  інші  з  достатньо  високою
               пороговою  чутливістю  й  різницею  температур  в  межах  від  0,5  до  0,3°С.

               Найбільшого поширення у медичній практиці набули скануючі термографічні
               системи.  До  таких  пристроїв  належать  термографи  "Рубін",  "Райдуга",  БТВ
               (ТВ-03),  а  також  більш  досконалі  моделі  —  "Райдуга-МТ",  "Інфра  Ай  103"
               (Японія), "АГА Термовіжен-780" (Швеція).

                    Показаннями  до  проведення  термографії  є  наявність  у  хворого
               патологічного  стану,  який  змінює  розподіл  температур  на  поверхні
               досліджуваного органа або ділянки тіла.

                    За  10  діб  до  проведення  термографії  забороняється  накладати  на
               досліджувану ділянку тіла будь-які мазі та приймати гормональні препарати і
               лікарські  засоби,  котрі  впливають  на  пружність  судин.  За  1-2  доби  до
   106   107   108   109   110   111   112   113   114   115   116