Page 113 - 6745

Якщо відома температура якої-небудь ділянки поверхні досліджуваного
об'єкту (зміряна, наприклад, за допомогою пірометра), то цю ділянку можна
використовувати як еталон.

Якщо вважати, що коефіцієнт випромінювання є об'єкту постійний по всій
його поверхні (що справедливо для більшості об'єктів), тобто є  є  є , то
2
1

вираз для U можна представити в спрощеному вигляді: U  є (U  U ) . За цієї
1 2
умови результат вимірювання не залежить від температури навколишнього
середовища. При відомому значенні є різниця температур T  T  T можна
1 2
визначити за допомогою експериментальної градуювальної кривої (або
номограми) за виміряною різницею вихідних сигналів для ізотерм U , тобто за

допомогою послідовної побудови ізотерм можна визначити дійсну температуру
і її розподіл по поверхні контрольованого об'єкту.
Особливість тепловізійних систем – можливість реєстрації слабо

контрастних температур, тому чутливість до перепадів температур T є
ПЕР
найважливішою характеристикою тепловізорів.
Розглянемо схему роботи тепловізорного приладу (рис.3.2).

Випромінювання від об'єкту і фону, пройшовши через атмосферу (або інше
оптично відносно прозоре середовище), потрапляє на вхідне вікно оптичної
системи тепловізора, яке фокусує це випромінювання і направляє його на

перетворювач випромінювання. У тепловізорах з послідовним надходженням
інформації оптична система включає скануючий пристрій, який здійснює
кадрову і рядкову розгортку зображення, поелементно направляючи

випромінювання від окремих ділянок об'єкта до перетворювача.

1 – вхідне вікно; 2 – дзеркало; 3 – об'єктив каналу сигналу; 4 – опорний
випромінювач; 5 – об'єктив опорного каналу; 6 – перетворювач

випромінювання; 7 – блок електронної обробки сигналу; 8 – двигун
модулятора; 9 – модуляційний диск.
Рисунок 3.2 – Типова схема скануючого тепловізора