Page 112 - 6745
P. 112

обстеження  не  можна  проводити    фізіотерапевтичні  процедури,  променеву  й
               хіміотерапію, напередодні дослідження не бажано палити та вживати алкоголь.
               Термографію органів черевної порожнини слід виконувати натще після очисної

               клізми.  Дослідження  молочних  залоз  проводять  на  8-му  -  10-ту  добу  від
               початку  менструального  циклу.  Температурні  показники  організму  людини

               змінюються  протягом  доби  кожні  3-4  год  з  коливаннями  у  0,2-0,4°С.  Тому

               повторні контрольні дослідження бажано проводити в один і той же час доби.
               Термографію  виконують  у  спеціальних  кабінетах.  Перед  її  проведенням
               досліджувану  ділянку  тіла  оголюють,  після  чого  дають  змогу  хворому
               пристосуватися до температури навколишнього середовища. Теплова рівновага

               між  тілом  людини  й  навколишнім  середовищем  настає  за  рахунок  фізичної
               терморегуляції  через  15-20  хв.  Положення  хворого  під  час  виконання

               термографії залежить від того, яка ділянка тіла досліджується. Хворі можуть
               перебувати  у  положенні  стоячи,  сидячи,  обличчям  або  спиною  до  апарата,
               лежачи  на  спині,  на  животі  або  на  боку.  Молочні  залози  досліджують  у
               положенні хворого лежачи на спині, а нирки — на животі або сидячи спиною

               до  термографа.  Під  час  проведення  профілактичних  термографічних  оглядів
               дотримуються певної послідовності дослідження. По черзі обстежують голову,
               шию,  огруддя,  пахові  ділянки,  черево,  верхні  та  нижні  кінцівки,  хребет  і

               ділянку спини. Під час дослідження фотографують термограми або реєструють
               їх на електрофотохімічному папері.
                    Тепловізори  перетворюють  інфрачервоне  випромінювання  нагрітих  тіл  у

               видиме, забезпечуючи індикацію теплового поля нагрітих об'єктів.
                    На  відміну  від  пірометрів  тепловізори  найчастіше  не  дають  можливості
               виконувати  безпосередній  відлік  вихідної  напруги  U .  Проте  за  допомогою
                                                                                  B
               регулятора  для  установки  ізотерм,  забезпеченого  точною  шкалою,  можна
               достатньо точно визначити різницю вихідної напруги при візуванні двох різних
               точок  об'єкту.  Таким  чином,  вимірюючи  послідовно  вихідний  сигнал  при

               візуванні  об'єкту  і  еталону  з  відомими  температурою  і  випромінювальною
               здатністю,  можна  точно  визначити  абсолютну  температуру  вимірюваного
               об'єкту.

                    Якщо дійсна температура об'єкту T  і його коефіцієнт випромінювання  є , а
                                                              1                                             1
               температура і коефіцієнт випромінювання еталону відповідно T  і  є , то різниця
                                                                                            2    2
               вихідної напруги при змінній фіксації їхніх випромінювань
                                          U   є  U   1 (   є ) U     Uє    1 (   є ) U            (3.9)
                                                1  1      1   О. С   2  2       2  O. C
                                             або  U   є  (U  U    ) є  (U  U    ),
                                                          1  1    О .С   2   2    О .С
                    де  U  - сигнал від  об'єкту  випромінювання;        U  - сигнал  від еталону;
                          1                                                        2
               U     - сигнал від навколишнього середовища.
                 O. C
   107   108   109   110   111   112   113   114   115   116   117