Page 105 - 6745

Артефакт двозначності зображення також виникає під час проходження
ультразвуку через кістозні утвори. Комп'ютер будує кожен скан, розраховуючи
відстань за часом проходження одного імпульсу. Однак у великих утворах,

заповнених рідиною, сигнал майже не загасає і сягає більшої глибини ніж та,
яку розраховує прилад. Тому відлуння від попередніх сигналів, що пройшли

більшу відстань, домішується до відлуння наступних сигналів. Так, у кісті

можна побачити зображення хребта, ребер, стінок таза, які можуть бути
помилково розцінені як включення кісти (рис, 2.3, д). Щоб уникнути цього
артефакту, треба змінити кут сканування або відстань від перетворювача до
об'єкта, використовуючи водяні подушки чи прокладки.

Виникнення подвійної презентації об'єкта зумовлено тим, що, крім
основного відлуння центральної частини пучка, до перетворювача надходить

відлуння його бічних частин, які спрямовані на об'єкт під іншим кутом. Тому на
екрані монітора з огляду на прямолінійне поширення звуку будується
паралельне зображення в хибному місці. На відміну від рефракції зображення
від бічної порції пучка значно слабше, ніж зображення, утворення котрого

зумовлено його центральною частиною.
Дзеркальні артефакти виникають у тому разі, коли поблизу
досліджуваного об'єкта розташована поверхня, що має виражену відбиваючу

(дзеркальну) здатність. Відбитий від неї сигнал змінює свій напрямок по
відношенню до падаючого і повторно проходить через об'єкт. Основний сигнал
раніше поступає на перетворювач і комп'ютер будує зображення об'єкта

попереду відбиваючої поверхні. Відбитий від поверхні сигнал надходить після
основного і в часі передує сигналу, що повторно проходить через об'єкт. Тому
зображення об'єкта виникає як попереду, так і позаду відбиваючої поверхні.

Наприклад, гемангіома печінки може дати структурне зображення як під
діафрагмою, так і над нею (рис. 2.3, з).
Виникнення гіперболічних артефактів зумовлене будовою електронних
детекторів. Так у лінійних перетворювачах частково функціонують

п'єзоелементи, які в даний момент мають бути неактивними. Ехосигнали від
них, відбиваючись від структури високої щільності (задня стінка порожнистих

органів чи утворів), дають позаду них дугоподібне точкове зображення (рис.
2.3, i). Це додаткове зображення стінки помилково може бути сприйняте за
перегородку в жовчному міхурі, кісті тощо. Вираженість зображення при зміні
положення перетворювача змінюється, але не зникає.