Page 70 - 6732

70

Рисунок 1.25

Суцільні електроди з графітових матеріалів можна виготовити методом

вихрового копіювання (рис. 1.25). Блок 1 з графітового матеріалу

обробляють деталлю 2, попередньо підданою електроерозійній операції.

Деталі надають коливання в двох напрямках у площині, перпендикулярній

напряму її подачі S . Деталь здійснює зворотно-поступальні рухи. Лунки,

що залишилися після електроерозійної обробки на поверхні деталі,

працюють як леза інструменту. Для отримання необхідної точності

поглиблення (майбутнього електрода-інструменту 1) розміри деталі 2

зменшують на розмір амплітуди її переміщень. Або ж якщо згодом при

обробці на верстаті електроду-інструменту, отриманому з блоку 1, надати

коливальні рухи з амплітудою, що застосовується при його виготовленні,

то можна виконати поглиблення за допомогою еталонної деталі без

зменшення розмірів. При відсутності деталі роблять інструмент, яким
здійснюють вихрове копіювання. Така технологія зручніше вищеописаної,

так як тут простіше передбачити бази для кріплення інструменту у
верстаті, забезпечити йому необхідну жорсткість.

Графітові, мідно-графітові, вольфрамокобальтові електрод-
інструменти можна отримувати за технологією порошкової металургії. Так

виготовляють пустотілі та суцільні конструкції. Форма робочої поверхні

таких інструментів повторює конфігурацію прес-форм. Цей процес

рентабельний тільки при випуску значних партій однакових електродів-

інструментів. До недоліків процесу слід віднести нерівномірність

властивостей матеріалу після пресування, особливо при складній

конфігурації електрод-інструменту.

Нанесення на робочу поверхню ерозійно стійкого матеріалу можливо

електродуговим, плазмовим, газоплазмовим напиленням. У цьому випадку

замість корпусу часто застосовують моделі багаторазового використання з

кераміки, графіту, сталей, алюмінію, чавуну. Моделі можуть бути

збірними, що спрощує їх виготовлення. Напилення здійснюють у два