Page 73 - 6732

73

(2…3) d ; L 4 =(1,2…1,8) L 2; скорочення довжини L 3 можна оцінити як знос у
e
L 
2
відсотках від довжини отвору L 2, тобто L  . Тоді
3
100
L 
L  (2...3)d  (2,2...2,8)L  2 (1.20)
д 2
100

Якщо отвір глухий, то будуть потрібні електроди-інструменти довжиною

L' для чорнової і довжиною L'' для чистової обробки:

L 
L  (2...3)d  L  2
д 2
100

L  (2...3)d  L (1.21)
д 2
У тих випадках, коли одного електрода-інструменту для калібрування

глухого отвору підвищеної точності недостатньо, застосовують кілька

калібруючих електродів-інструментів з робочою частиною, що має довжину L і

> L''. При зміні електрода-інструмента слід зберігати єдині установочні бази; це

дозволяє усунути похибки базування.

При прошивці порожнин розміри вертикальних ділянок розраховують за

формулою, аналогічною формулі (1.19), коли замість діаметрів підставляють

довжину ділянок в перерізі, перпендикулярному напрямку руху електродів.

Число електродів-інструментів, потрібних для чистової обробки, залежить в

основному від ерозійної стійкості їх матеріалів. У ряді випадків можна
отримати необхідну порожнину без зміни електрода-інструменту.

При складному профілі поглиблення (рис. 1.27) міжелектродний зазор
уздовж поверхні інструменту змінюється від торцевого S до бокового S .
T б
Розрахунок виконують для калібруючого електрод-інструменту без урахування

його зносу. Характер зміни зазору в загальному випадку нелінійний. На

прикладі рис. 1.27 зміна зазору від торця (точка 0) до закінчення

криволінійного ділянки (точка 1) виражається залежністю ав (рис. 1.28).

Заштрихована зона, в якій має місце зміна зазору. Враховуючи значне

коливання розмірів зазорів через коливання умов обробки, можна в цих межах

замінити дійсну криву ав прямою сd, яка відкриває можливість