Page 198 - 6722

7.2 Залізнення

Процесом залізнення є осадження металу на
ремонтовану поверхню деталі у водних розчинах солей
заліза. Він знайшов широке застосування при відновленні
деталей із зносом від декількох мікрометрів до 1,5 мм на
сторону. Продуктивність процесу залізнення приблизно в 10
разів вища, ніж при хромуванні. Середня швидкість
осадження металу складає 0,72…1 мкм/с, а вихід металу по
струму рівний 80…95%.
Залізнення можливе з водних розчинів сірчанокислих
або хлористих солей. Сірчанокислі електроліти в порівнянні
з хлористими менш агресивні, нижче по продуктивності, і за
одних і тих же умов електролізу осідання відкладаються
крихкі, з великими внутрішніми напруженнями. Вихідний
матеріал сірчанокислих електролітів дорожчий хлористих. У
ремонтній практиці найбільшого поширення набули
хлористі електроліти. Вибір того або іншого електроліту
залежить від умов роботи деталей і виробничих
можливостей підприємств.
Електроліт готують розчиненням у воді солей
хлористого заліза і інших компонентів. Якщо для
приготування електроліту використовується стружка з
низьковуглецевої сталі, то її перед використанням піддають
знежиренню в 10…15%-ному розчині каустичної соди при
температурі 80…90 °С, а потім промивають в гарячій (t =
70…80 °С) воді. Після цього знежирену стружку травлять до
насичення соляною кислотою.
Електроліти бувають гарячі і холодні. Гарячі
електроліти (t = 60…95 °С) продуктивніші холодних, але
при роботі з ними необхідні додаткова витрата енергії на
підтримку високої температури електроліту, додаткова
вентиляція.
Холодні електроліти (t = 50 °С) стійкіше проти
окислення. Дозволяють отримувати якісні покриття з
кращими механічними властивостями. У всі холодні

196