Page 199 - 6722

електроліти вводиться хлористий марганець, який
уповільнює утворення дендритів і сприяє отриманню
гладких покриттів великої товщини. Марганець на електроді
не осідає і зберігається в електроліті тривалий час.
При залізненні застосовують розчинні аноди,
виготовлені з низьковуглецевої сталі із вмістом вуглецю до
0,2%. При електролізі аноди розчиняються, утворюючи на
поверхні нерозчинний шлам, що складається з вуглецю,
сірки, фосфору і інших домішок. Потрапляючи у ванну, вони
забруднюють її і погіршують якість покриттів. Щоб
уникнути цього аноди необхідно поміщати в діафрагми з
пористої кераміки або чохли, з кислотостійкого матеріалу.
Залізнення проводять в сталевих ваннах, внутрішні
стінки яких облицьовувані кислотостійкими матеріалами
(плитка АТМ-1, емаль , залізо-кремній-молібденовий сплав
МФ-15, кислотостійка гума, фторопласт-3, кераміка,
фарфор).
Один з істотних недоліків процесу залізнення -
велика кількість водню в осадах. Він негативно впливає на
механічні властивості відновлених деталей. З метою
звільнення деталей від водню необхідно після залізнення
піддавати їх низькотемпературному сульфідуванню з
подальшою розмірно-чистовою обробкою пластичною
деформацією. В цьому випадку втомна міцність деталей
підвищується на 40…45%, а зносостійкість зростає в 1,5…2
рази.
При відновленні великогабаритних деталей складної
конфігурації (блоки циліндрів, картери коробок передач і
задніх мостів, колінчасті вали та інші) виникають труднощі,
пов'язані з ізоляцією місць, що не підлягають покриттю
(площа їх поверхні в десятки разів перевищує площу, що
покривається), складною конфігурацією підвісних
пристроїв, необхідністю мати ванни великих розмірів,
швидким забрудненням електролітів і т. д. Для залізнення
таких деталей застосовують позаванний спосіб.
Принцип позаванного залізнення – це створення в

197