Page 55 - 6718
P. 55

3. Використовуючи процедуру формалізації системи позначень складаємо
            таблицю  кодування для логарифмів діючих факторів. Значення кодових змін-


            них розраховуємо з використанням формули (3.8).
                   4. Значення кодованої змінної підставляємо у рівняння (3.10).


                   5.  Потенціюємо  отриманий  вираз  та  повертаємось  до  вигляду  рівняння
            (3.15).


                   6.  За  величиною  коефіцієнтів  b        ,b  ,b   визначаємо  домінуючий  вплив
                                                            1   2  3
            окремих факторів.

                   3.6  Методи  побудови  діаграми  витривалості  матеріалу  деталей  ма-

            шин

                   Процес втомного руйнування деталей НГМ характеризується наступними

            термінами та визначеннями.

                   Втомленість  –  процес  поступового  накопичення  пошкоджень  матеріалу

            під  дією  змінного  навантаження,  що  приводить  до  зміни  властивостей,  утво-

            рення тріщин, їх розвитку та руйнуванню.

                   Руйнування від втомності – це руйнування матеріалу під дією повторно –

            змінних навантажень.

                   Опір втомленості металу – здатність матеріалу чинити опір руйнуванню

            при дії повторно – змінних напружень.

                   Цикл напружень – сукупність послідовних значень напружень (деформа-

            цій) за один період їх зміни при регулярному навантаженні.

                   Амплітуда напружень (деформацій) цикла – найбільше числове позитив-

            не значення змінної циклу напружень.

                   Розмах циклу – подвоєне значення амплітуди коливань напружень.

                   Межа витривалості – напруження за якого залежність напружень від кіль-

            кості циклів навантажень набуває горизонтального характеру.

                   База  випробувань  –  кількість  циклів  навантаження,  яка  відповідає  межі

            витривалості об’єкта.
   50   51   52   53   54   55   56   57   58   59   60