Page 58 - 6718

3.7 Методи визначення залишкового ресурсу нафтогазових машин
Сьогодні існує значна кількість методів визначення технічного стану де-

талей НГМ заснованих на різних фізичних, хімічних та математичних методах і
способах збору та обробки первинної інформації.

Залишковий ресурс обладнання може мати не тільки до завершення роз-
рахункового терміну експлуатації, але і після нього. Це зумовлено діючими но-

рмами і правилами розрахунку термінів експлуатації, які забезпечують міцність

і зносостійкість виробу за найбільш несприятливих режимів навантаження в

заданих умовах експлуатації, а також за мінімальних рівнів механічних харак-

теристик конструкційних матеріалів, що забезпечуються державними стандар-

тами. Фактичні режими навантаження при дотримуванні правил експлуатації

виявляються, зазвичай, менш напруженими, ніж розрахункові, що знижує інте-

нсивність витрати закладених запасів (міцності, зносо – та корозійної стійкості)

і забезпечує резерв залишкового ресурсу обладнання.

Можливість прогнозування величини залишкового ресурсу забезпечуєть-

ся за одночасної наявності таких умов:

 відомі параметри, що визначають технічний стан обладнання;

 відомі критерії граничного стану обладнання;

 наявна можливість періодичного (або неперервного) контролю значень

параметрів технічного стану обладнання.

Прогнозування надійності обладнання, зазвичай, здійснюється за схемою,

відповідно за якою через визначені періоди експлуатації ,tt ,... і т.д. вимірюють
1 2

максимальні величини виявлених пошкоджень (знос, корозія, деформація)

h ,h ,...і т.д та екстраполюють залежність до гранично допустимої величини
1 2
пошкоджень h (рисунок 3.7).
n
Такий метод дозволяє отримати достатньо точні оцінки показників надій-

ності, якщо відомий вигляд залежності h  f ) (t , а при вимірах значень зношу-