Page 52 - 6718

Базовий (середній, нульовий) рівень фактора – середнє між максималь-
ним і мінімальним рівнем значення фактора.

Інтервал варіювання фактора – різниця між верхнім і нульовим рівнями
фактора ( або між нульовим і нижнім).

План експерименту – сукупність дослідів необхідних і достатніх для
розв’язку поставленої задачі із заданою точністю.

Матриця планування експерименту – план експерименту записаний у ви-

гляді таблиці, строки якої відповідають експериментальним значенням прове-

дених дослідів, а стовпці – значенням факторів.

Кожний фактор в матриці планування експерименту приймає тільки два

значення – верхнє і нижнє. В процесі досліджень верхні та нижні значення фак-

торів комбінують у всіх можливих поєднаннях. Дослід, в якому реалізуються

всі можливі неповторювані сполучення рівнів факторів називається повним фа-

кторним експериментом. Кількість експериментальних точок, необхідних для

розв’язку поставленої задачі становить

k
N  n , (3.7)
де n – кількість рівнів факторів;

k – кількість факторів, вплив яких вивчається.

Матриця для трифакторної функції відгука y  f (x , x , x ) містить 8 дос-
1 2 3
лідів. Геометричною інтерпретацією повного факторного експерименту є куб,

координати вершин якого визначають умови досліду.

Всі фактори мають свої значення, фізичний зміст та одиниці вимірюван-

ня. Значення факторів в експериментально – статистичному моделюванні нази-

вають натуральними. Для отримання можливості введення факторів в план екс-

перименту використовують формалізацію системи позначень, яку називають

кодуванням факторів. В процесі формалізації значення всіх факторів приводять
до однакової безрозмірної шкали. У відповідності до процедури кодування

верхньому рівню будь – якого фактора приписують кодоване значення „+1”,