Page 61 - 6705
P. 61

   (  t   )            (  t   c   ctg)
                                  q         пр      c      t      пр                 t .                 (12.8)
                                   кр                      пр                          пр
                                        ctg                     ctg      
                                                 2                          2
                      Якщо  зовнішнє  навантаження  q            q ,  то  в  жодній  точці  основи,  крім
                                                                   кр
               крайових точок A та B, не виникає граничного напруженого стану, а оскільки
               при  q   q  немає ніякої небезпеки для експлуатаційної  надійності споруди зі
                           кр
               сторони основи, то і ніяких коефіцієнтів, які знижують розрахунковий тиск  q
               нижче критичного, вводити не потрібно. З формули (12.8)  видно, що  q  для
                                                                                                        кр
               піщаних грунтів дорівнює нулю, якщо підошва споруди не є заглибленою, а для

               глинистих  грунтів  –  залежить  від  зчеплення  c,  і  тому  воно  буде  більше  нуля
               навіть при  t   0.
                      З  формули  (12.7)  знаходимо  глибину  області  гранично  напруженого
               грунту:

                                                             
                                          ( q    t)( ctg      )     c (   ctg     t)
                                                 пр           2                        пр
                                  z max                                                   .                  (12.9)
                                                                 пр

                      Однак  не  слід  прагнути  до  того,  щоб  в  основі  абсолютно  не  виникали
               області  граничного  напруження.  Це  призвело  б  у  багатьох  випадках  до

               невиправданого  збільшення  розмірів  споруд  та  їхнього  зайвого  заглиблення.
               Цілком  допустимо  прийняти  максимальну  глибину  поширення  області
                                                          a
               пластичних  деформацій  на  z       max     ,  де  a  –  напівширина  споруди.  Однак,  як
                                                          2
               показали дослідження, при застосуванні для розрахунку основ резервуарів для
               зберігання нафти і нафтопродуктів дана рекомендація потребує уточнення. Так,

               розміри днищ  резервуарів досягають 50 м в плані. Якщо слідувати наведеній
               вище  рекомендації,  то  можна  допустити  розвиток  областей  граничного
               напруженого  стану  на  глибину  до  12,5  м.  Звичайно,  при  цьому  можуть

               відбутися  значні  місцеві  просідання  окремих  ділянок  днищ  резервуарів.  Такі
               просідання є досить частими для вузлів з’єднання стінки з днищем. При цьому
               виникають  різного  роду  перекоси,  які  унеможливлюють  експлуатацію

               резервуара з повною висотою наливу нафти або нафтопродукту (рисунок 12.4).
               Особливу  небезпеку  перекоси  резервуарів  представляють  для  підвідних  та
               відвідних  трубопроводів,  які  можуть  зруйнуватися  (рисунок  12.5).  На

               рисунку  12.5  пунктиром  показано  проектне  положення  стінки  і  днища
               резервуара, а суцільними лініями – положення внаслідок видавлювання грунту
               з-під  окрайки  днища.  Таке  положення  часто  призводить  до  відриву
               трубопроводу в перерізі ab та відповідно до втрат нафти або нафтопродукту. На

               практиці  бувають  випадки,  коли  через  перекоси  резервуарів  їх  доводиться

                                                              55
   56   57   58   59   60   61   62   63   64   65   66