Page 98 - 6703

Про таке попереджує сучасна філософія. Так, Ж.Бодрійяр пише в роботі
«Прозорість зла» про «пекло тожсамості» - світ, який націлений на формування
людської однаковості. Такий цивілізаційний світ може постати на основі новітніх
технологій, які сприяють нівелюванню інакшості, несхожості. В той час як для
існування людської спільноти, як і будь-якого складного об’єкту, потрібні
«відмінності», «різноманітності». Перспектива ХХI ст. пов’язана зі створенням
культурних та цивілізаційних умов для сприйняття індивідуальності як ціннісного
виміру суспільства.
Поняття «особистість» наголошує на суттєвих соціальних якостях людини. Якщо
людиною - як представником людського роду, виду Homo sapiens – народжуються, то
особистістю стають. Поняття особистість підкреслює цілісність людини, неповторність
і складність її внутрішнього світу. Видатний філософ Е.В.Ільєнков в роботі «Що таке
особистість?» наголошував таке: «Людська особистість, що її зазвичай називають
«душею», тією самою «душею», яку кожна людина знає як своє «Я», як щось
унікально-неповторне, нерозкладне на будь-які складові і, таким чином, принципово
вислизаюче від науково-теоретичних визначень і навіть невимовне в словах…».
Особистість постає в процесі приєднання людини в русі її життя до основних
соціальних практик. В процесі розвитку мислення, інтелекту, саморефлексії. Коли
кажуть про особистість, мають на думці, що людина в своїх діях та поведінці
усвідомлено керується певними цінностями, світоглядом, знаннями. В цьому сенсі,
новонароджена людина, маленька дитина ще не є особистостями, але мають задатки
індивідуальностей та можливість постати як особистості.
Умови, які є необхідними для становлення особистості, існують в соціумі. Людина
стає особистістю в процесі приєднання до надбань культури, науки, освіти,
багатоманітних форм соціальної практики. Важливу роль для особистісної визначеності
людини відіграють існуючі в суспільстві моральні норми, що визначають ставлення до
інших людей, природи, подій та вчинків.
Оточуюче соціальне середовище – родина, друзі, навчання, професія тощо є тим
повсякденним світом, в якому живе людина. Відповідно, світоглядні та моральні
цінності соціального довкілля можуть стати її цінностями. Тобто, вплив соціального
довкілля на особистість є досить істотним.
Утім, особистісний вимір людини відрізняє її і здатністю критично поставитися до
знань, переконань та дій як своїх власних, так і інших людей, критично сприймаючи
певні правила, теорії, норми, дії, вчинки. Таким чином утверджується шлях
особистісної реалізації. Видатний філософ М.К.Мамардашвілі підкреслюючи
онтологічні виміри особистості зауважував: «Особистість – це форма, спосіб буття,
особливий стан буття, знахідка еволюції. Я б сказав так, що особистість – це «видатна
думка природи». Самоналаштовуваність її проявів не залежить від всезнання або від
81