Page 192 - 6703
P. 192

п  роблемі.  По-друге,  оцінюють  аль  тернативи.  Тобто  вони  діють  відповідно  до
                  своїх установок і знань.
                     Відносно цих ускладнених пол ожень щодо переконання можна до дати простий, але
                  не менш глибокий за змістом вислів: «Один із найкращих шляхів переконати інших -
                  вислуховувати  їх».  Проте  як  би  не  трактували  сутність  переконання,  безперечним  є
                  одне  -  мета  біль  шості  програм  фактично  зводиться  до  того,  щоб  спонукати
                  громадськість здійснити бажану акцію.
                     6.3 Вплив на громадську думку
                     Кажуть, що значно простіше дослідити стан громадської думки, ніж впливати на неї.
                  Однак  розумно  складені  та  вміло  реалізовані  програми  паблик  р  іл  ейшнз  здатні
                  кристалізувати  установки,  посилити  вірування  і  певним  чином  змінити  громадську
                  думку. При цьому потрібно дотримуватися наступного:
                     ·  перш  ніж  спробувати  змінити  громадську  думку,  її  потрібно  ідентифікувати  й
                  зрозуміти;
                     · мають бути чітко визначені цільові групи громадськості;
                     ·  фахівці  сфери  зв'язків  із  громадськістю  мають  тримати  в  центрі  уваги  «закони»
                  формування громадської думки, якими б амор фними ці закони не були.
                     Один із відомих американських ф ахівців із пабл і к рілейшнз соці альний психолог
                  Хадлі Кентріл сфо рмулював такі п'ятнадцять «зако нів громадської думки»:
                     1. Громадська думка надзвичайно чутлива до значних подій.
                     2.  Незвичайні  за  своєю  притягальною  силою  події  здатні  на  певний  час
                  підштовхнути  громадську  думку  від  однієї  крайності  до  іншої.  Громадська  думка  не
                  стабілізується доти, доки значення наслідків подій не стане зрозумілим.
                     3. Громадська думка, як правило, швидше формується під впливом подій, ніж слів -
                  принаймні доти, доки усні заяви не набудуть зна чення “Події”.
                     4.  Усні  заяви  та  словесні  формулювання  щодо  курсу  політики  набу  вають
                  максимального значення тоді, коли думка ще не сформува лася і люди чекають на їх
                  певну інтерпретацію з боку джерела, що заслуговує довіри.
                     5.  Громадська  думка  здебільшого  не  передбачає  критичних  ситуацій  -  вона  лише
                  реагує на них.
                     6.  Із  психологічної  точки  зору,  громадська  думка  в  основному  детермінована
                  корисливими інтересами людей. Події, слова або будь-які інші стимули впливають на
                  думку лише остільки, оскільки очевид ним є їх зв'язок із корисливим інтересом.
                     7. Громадська думка не перебуватиме тривалий час у збудженому стані доти, доки
                  люди  не  відчують,  що  зачіпаються  їхні  власні  інте  реси,  або  доки  думка,  збуджена
                  словами, не дістане підтверджен ня розвитком подій.
                     8. Оскільки зачіпаються корисливі інтереси людей, громадську дум ку дуже нелегко
                  змінити.
                     9. Коли зачіпаються корисливі  інтер еси,  у демократичному суспільст ві ймовірно
                  очікувати з боку громадської думки випередження практичних дій офіційних органів.
                     10. Коли думка поділяється незначн ою більшістю людей або коли дум ка ще істотно
                  не  структурована,  доконаний  факт  може  змінити  громадську  думку  на  користь  його
                  схвалення.

                                                              175
   187   188   189   190   191   192   193   194   195