Page 104 - 6703

тобто передбачають лише одне джерело осмислення – або діяльність людини, або
взірці, що існують поза людиною, інакший спосіб визначення сенсу життя є
діалогічним і, навіть, полілогічним.
Він ґрунтується на визнанні множинності «точок буття», які можуть надавати
людині основу та поштовхи до визначення сенсів життя. Саме «сенсів» - не одного, раз
і назавжди. А багатьох та мінливих, оскільки динамічні та мінливі сама людина та світ.
Причому, вони сприймаються вже не як окремі сутності, що протистоять одне одному,
в як єдина складна людиновимірна система.
Така позиція представляє означення сенсу вже не як «сенсовідкриття», а як
«сенсотворення». Воно відбувається в процесі комунікації з природним та людським
світом. Таким чином, смисложиттєвий пошук постає як процес, заснований на
свободному та відповідальному самовизначенні. В ньому великого значення набуває
повнота людського досвіду, цілісність людини. Як наголошує В.Г.Табачковський,
«принципова довіра до навколишньої реальності, спрямованість на спілкування з нею,
надають вагомості феномену людської цілісності, привчають бачити в ній невичерпне
джерело потенційного, ще не реалізованого смислу».
Сенс життя в контексті усвідомлення смерті
Навіть саме «найосмисленіше» життя є конечним. Як би глибоко людина не
спілкувалася зі світом, з іншими людьми, рано чи пізно її життя закінчується.
Усвідомлення такого ставить людину перед запитаннями: «Навіщо мені все це? Для
чого живе людина? Що залишиться після мене? Чи можна уникнути смерті?» Отже, в
філософії проблема сенсу життя пов’язана зі ставленням до смерті та безсмертя.
Екзистенціальні філософи дуже влучно означили зв’язок потреби визначити сенс
життя з її запереченням – смертю,з ситуаціями, в яких людина гостро відчуває загрозу
власному життю та життю близьких. Смерть – не як думка, а як онтологічне відчуття
розкриває в людині ті сторони її єства, про які вона могла і не здогадуватися. В стрічці
А.Тарковського «Сталкер» за твором братів Стругацьких «Пікнік на узбіччі»,
представлена саме така ситуація: один з героїв, потрапивши в магічну «Кімнату», де
має справджуватися найбажаніше, просить повернути померлого брата. Однак у
відповідь отримує купу золота. Отже, його найпотаємніше, найглибше бажання було
іншим, хоча він цього не усвідомлював.
Задоволені життям та собою люди значно рідше задаються питанням, в чому
сенс життя. Або вважають, що він полягає в постійному відтворенні, підтриманні
їхнього способу буття. Навпаки, якщо людина почувається нещасливою,
нереалізованою, не досягає намічених цілей, потрапила в біду, вона зазвичай
розгублена, зневірена і може задавати собі питання про сенс власного життя, про
взагалі сенс життя. Пошук позитивної відповіді про існування такого сенсу підтримує
життєві сили людини, дозволяє їй дивитися в майбутнє більш оптимістично. Хоча і
87