Page 79 - 6701

3.3 Організація обслуговування і атестація робочих місць.

Створення безпечних умов праці.

Будь-який трудовий процес здійснюється на робочому місці. У
сучасній економічній літературі розрізняють дві категорії робочих

місць: фізичні економічні. Під фізичним робочим місцем розуміють
просторову зону, що призначена для виконання робіт або надання
послуг одним працівником в одну зміну й оснащена для цього

відповідними технічними засобами (основні виробничі й невиробничі
фонди, робочі інструменти, пристосування, інвентар).
Економічне робоче місце – місце застосування праці одного
працівника (фактичного або потенційного), що забезпечує його

продуктивну зайнятість. Категорія «економічне робоче місце»
обумовлює певний освітній, професійно-кваліфікаційний та
інтелектуальний рівень працівника, відповідні фізичні та

індивідуально-психологічні особливості, стан здоров’я.
Фізичне робоче місце стає економічним, якщо:
1) є платоспроможний попит на продукцію або послуги
організації;

2) виділені оборотні кошти, що забезпечують працівника
предметами праці, енергією, інформацією, заробітною платою тощо;
3) робоче місце забезпечує працівнику заробіток (обсяг

споживання матеріальних благ або послуг), достатній для
повноцінного відновлення робочої сили;
4) роботодавець одержує дохід (прибуток) для подальшого

розвитку виробництва.
Кількість економічних робочих місць (ЕРМ) розраховується як
сума загальної чисельності працівників, зайнятих в організації (ЧЗ), і

числа вакансій (ВРМ) у середньорічному обчисленні:

ЕРМ = ЧЗ + ВРМ (3.1)

Незважаючи на ознаки безробіття в Україні, попит на робочу

силу у 2018 році склав 63,1 тис. осіб. Це свідчить про недостатню
престижність робітничих професій та тяжкі умови праці. Для
методології обліку та атестації робочих місць використовується ряд
класифікаційних ознак (таблиця 3.1).

77