Page 121 - 6671
P. 121

функції  в  процесі  роботи  змінюються  по  різному.  Для  одних  характерне
                  підвищення рівня, а для інших зниження. Змінюючи вид роботи чи спосіб
                  виконання  тієї  ж  роботи,  ми  змінюємо  навантаження  на  різні  функції,

                  завдяки  чому  урівноважується  витрата  та  накопичення  робочого
                  потенціалу.

                         Важливим засобом збереження стійкої працездатності є раціональне
                  чергування праці й відпочинку. Не можна організовувати свою діяльність
                  за принципом: працювати до втоми, а потім відпочивати.

                         Сильним моральним стимулом для людини, що сприяє збереженню
                  працездатності  є  позитивне  відношення  до  його  праці  як  трудового

                  колективу,      так     і   суспільства.      Тобто,      кожна      робота      повинна
                  супроводжуватись позитивними емоціями.
                         Забезпечують  високу  продуктивність  праці  вправи,  в  ході  яких  у

                  працівника  формується  система  вмінь,  навичок  і  які  є  ва-жливим
                  компонентом професійної майстерності.

                         Навички та вміння. Продуктивність праці значною мірою залежить
                  від  точності  та  швидкості  виконуваних  операцій.  Дії,  виконувані  легко,
                  швидко,  економно  з  найвищим  результатом  і  водночас  з  найменшою

                  напругою уваги, називають у психології навичками. Основа їх формування
                    вправа. Для кожного виду трудової діяльності характерна своя система

                  навичок. Для процесу формування будь-якої навички  характерні загальні
                  риси.

                         Перша  риса     це  об’єднання  елементарних  рухів  чи  простих
                  розумових  актів  в  єдине  ціле.  Початківець  здійснює  окремі  елементарні
                  рухи роздільно, через більш-менш значні проміжки часу. Завдяки вправам

                  ці проміжки часу постійно скорочуються і в діях досвідченого працівника
                  вони  виступають  як  єдине  ціле.  Наприклад,  оволодіваючи  навичками

                  читання, людина спочатку читає по буквам, потім по словам і фразам. В
                  основі  об’єднання  елементів  в  єдине  ціле  лежить  закон  формування

                  тимчасових нервових зв’язків. В мозку начебто записується формула дій,
                  що  визначає  перехід  від  одного  елемента  до  іншого.  Особлива  форма
                  навички     суміщення  в  часі  кількох  дій.  Наприклад,  слухати  лекцію  та

                  одночасно її конспектувати.
                         Друга риса   поступове вилучення зайвих рухів чи інших елементів

                  дій приводить до зменшення напруженості.






                                                              121
   116   117   118   119   120   121   122   123   124   125   126